12.07.2023
Справа № 522/11752/21-Е
Провадження № 2/522/428/23
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.
за участю - позивача ОСОБА_1
розглянув в підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про виклик свідків, витребування доказів, відмови в задоволенні клопотання учасника справи про розгляд справи за відсутності сторони.
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шостої одеської державної нотаріальної контори, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа приватний нотаріус Плужник Г.О. про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
11.07.2023 позивач подав заяву, в якій просить суд:
- «залучити додаткові докази;
- відмовити Головному територіальному управлінню юстиції в Одеській області в клопотанні про розгляд справи за їхньої відсутності;
- викликати для роз'яснення своєї відповіді як свідка заступника міністра Головного територіального управління юстиції в Одеській області Аліну Літвіненко (пр-т. Дмитра Яворницького, 21А, м. Дніпро, 49027);
- відмовити нотаріусу Плужник Г.О. у розгляді справи за її відсутністю.
- зобов'язати нотаріуса Плужник Г.О. надати для перегляду в судове засідання том 4, 5, 6 на підтвердження або спростування того, що відбувались певні дії у Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області саме 31.08.2006 та коли відбувались;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції в Одеській області надати відомості що до особи яка завіряла 31.08.2006 томи реєстрів нотаріуса та порядок, в якому відбувалися відповідні дії почергово з моменту початку роботи відділення.
-витребувати з Міністерства юстиції звіт про проведену перевірку Нотаріуса Плужник Г.О. за вказаними мною фактами у заяві від 17.03.2023».
Позивач заявлене клопотання пояснює так.
ГТУЮ в Одеській області за заявою ОСОБА_3 було проведено перевірку приватного нотаріуса. Однак результати перевірки заявнику не надано, тому просить суд їх витребувати.
17.05.2023 позивач звернувся із запитом до Південного РУ МУЮ (м.Одеси). Проте відповідь за запит його не влаштовує, оскільки не було надано відповіді на питання щодо конкретної особи, яка реєструвала та закривала томи нотаріусів впродовж 2006 року або протягом інших років, де порядок реєстрації закриття томів був таким самим як і в 2006 році. Вважає, що відповідь є неправдивою, оскільки станом на 31.08.2006 діяла інша норма законодавства, згідно з якою кількість аркушів у реєстрі завірялась підписом начальника ГУЮ. На думку позивача, це є підставою для зобов'язання ГТУЮ в Одеській області надати відомості щодо особи, яка завіряла 31.08.2006 томи реєстрів та порядок, в якому відбувалися відповідні дії почергово з моменту початку роботи відділення.
Вважає, що 31.08.2006 відбулися певні дії з відкриття та закриття томів реєстрів нотаріуса Плужник Г.О. або начальником управління юстиції, або уповноваженою особою. Всі ці дії мали відбуватись до того, як о 09:45 год. 31.08.2006 нотаріус вже посвідчила заповіт. Вважає, що це доведе, що не могла нотаріус фізично провести у сі дії із завіряння томів в управлінні юстиції, після чого дістатись до свого робочого місця та витратити час на посвідчення заповіту. З цього приводу, присутність представника відповідача - ГТУЮ в Одеській області є обов'язковою в судових засідання для надання роз'яснень.
Вважає, що в 2006 році облік реєстрів не вівся та фіксація часу не була обов'язковою. Але час реєстрації нотаріальних дій є на заповіті та відповідні докази реєстрації реєстрів нотаріуса Плужник Г.О. в ГТУЮ в Одеській області на титульних сторінках реєстрів, що підтверджує реєстрацію. Необхідно покроково встановити усі дії нотаріуса з відповідним розрахуванням часу».
У вирішенні клопотання позивача суд керується наступним.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ще 24.06.2021.
Станом на час розгляду справи (12.07.2023) в підготовчому провадженні минуло більше ніж 2 роки.
Позивач не бажає закривати підготовче провадження та переходити до судового розгляду, кожен раз мотивуючи тим, що він ще не всі докази зібрав, лише за результатами вирішення кожного його клопотання судом йому буде зрозуміло, що ще слід суду витребувати для позивача. Тобто, позивач кожен раз користується правом подумати, які докази він ще проситиме суд витребувати.
Згідно з ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Права та обов'язки учасників справи та сторін закріплені в ст.ст. 43, 49 ЦПК України.
Зокрема, право учасника справи подавати докази; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, кореспондується обов'язок подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, згідно ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Але відносно усіх процесуальних прав існують також й правила їх використання стороною, встановлені ЦПК України, тобто певні межі цих прав.
Так, ст. 83 ЦПК України встановлено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Статтею 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В позові він зазначив, що докази на підтвердження обставин, якими він обгрунтовує свої вимоги містяться в матеріалах судової справи№ 522/11983/15-ц, а також у приватного нотаріуса Плужник Г.О.
У зв'язку з цим, позивач подав клопотання про витребування доказів у нотаріуса (яке нотаріусом виконано в тій частині, як нотаріус зміг виконати).
В подальшому ОСОБА_1 , зазначаючи про неналежне виконання приватним нотаріусом ухвали суду про витребування доказів, звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів, в якій просив застосувати до приватного нотаріуса заходи процесуального примусу та повторно зобов'язати приватного нотаріуса та управління юстиції надати витребувані судом докази, а також викликати їх в судове засідання для засвідчення порядку реєстрації та закриття реєстрів нотаріусів, зокрема особу, яка безпосередньо реєструвала та закривала реєстри нотаріуса Плужник Г.О.
16.11.2022 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів.
Ухвалою від 07.02.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу до приватного нотаріуса, та роз'яснив позивачу, що надання оцінки наданим сторонам доказам відноситься виключно до повноважень суду, як і надання оцінки ухиленню особи від виконання ухвали суду про витребування доказів.
Крім того, 11.05.2023 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про виклик в судове засідання як свідка приватного нотаріуса та відмовив у задоволенні заяви про виклик як свідка представника Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Таким чином, питання витребування доказів, на які ОСОБА_1 посилався у своїй позовній заяві, судом вже вирішено.
11.07.2023 позивач знову заявив про витребування нових доказів (зобов'язати нотаріуса Плужник Г.О. надати для перегляду в судове засідання том 4, 5, 6 на підтвердження або спростування того, що відбувались певні дії у Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області саме 31.08.2006 та коли відбувались; зобов'язати ГТУЮ в Одеській області надати відомості що до особи яка завіряла 31.08.2006 томи реєстрів нотаріуса та порядок, в якому відбувалися відповідні дії почергово з моменту початку роботи відділення; витребувати з Міністерства юстиції звіт про проведену перевірку Нотаріуса ОСОБА_4 за вказаними мною фактами у заяві від 17.03.2023).
Однак приватний нотаріус, на виконання ухвали про витребування доказів, надав відповідні сторінки тому 4, 5, 6. Підстав для «надати для перегляду в судове засідання том 4, 5, 6» немає.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ГТУЮ в Одеській області надати відомості що до особи, яка завіряла 31.08.2006 томи реєстрів нотаріуса та порядок, в якому відбувалися, суд зазначає. Позивач самостійно звертався з цим питанням до Південного РУ МУЮ (м. Одеси). Відповідь з роз'ясненнями йому надана листом. Те, що позивач невдоволений наданою відповіддю не свідчить про те, що її не надано. Крім того, суд не може зобов'язувати особу, в якої витребовує конкретні докази, надавати ще й якісь роз'яснення («та порядок, в якому відбувалися відповідні дії почергово з моменту початку роботи відділення», як пише позивач), лише тому, що позивач вимагає цих роз'яснень. Доказами, в тому числі й письмовими, є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для вирішення спору (ст. 95 ЦПК України). Тобто, доказами є документи, що вже створені як документ, або інформація, яка існує, а не роз'яснення. Крім того, державний орган, в якого запитував позивач інформацію, пояснила щодо осіб, які завіряли 31.08.2006 томи реєстрів нотаріуса.
Що стосується витребування з Міністерства юстиції звіту про проведену перевірку Нотаріуса Плужник Г.О. за вказаними позивачем фактами у заяві від 17.03.2023, то підстав для їх витребування немає, оскільки матеріали перевірки не стосуються предмета спору.
Крім того, позивач просить викликати «для роз'яснення відповіді на його звернення» до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 17.05.2023, як свідка «заступника міністра Головного територіального управління юстиції в Одеській області Аліну Литвинено».
Згідно з ч.1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Згідно з ч.1-3 ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
По-перше, з листа Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 17.05.2023не вбачається, що ОСОБА_5 є «заступником міністра Головного територіального управління юстиції в Одеській області (як пише позивач)».
По-друге, викликаючи для допиту представника Головного територіального управління юстиції в Одеській області, позивач намагається отримати роз'яснення щодо вчинення нотаріальних дій, та щодо перевірки дій нотаріуса, що немає нічого спільного з показанням свідка у тому розумінні, як це передбачено ч.1 ст. 90 ЦПК України.
Тому клопотання про виклик зазначеного свідка не підлягає задоволенню.
Щодо клопотань позивача про відмову відповідачу та третій особі в клопотанні про розгляд справи за їхньої відсутності, суд зазначає, що у іншої сторони (відповідача), учасника справи (третьої особи), як і в позивача, також є певні процесуальні права, зокрема право не брати безпосередньо участь в судових засіданнях.
Жодною процесуальною нормою ЦПК України не передбачено право суду примусити сторону брати участь в судовому засіданні, окрім як може мати місце лише на стадії судового розгляду, у разі коли суд вирішить викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (ч. 1 ст. 128 ЦПК України).
Тому зазначене клопотання також задоволенню не підлягає.
Також суд звертає увагу, що помилковими є наполягання позивача на допиті свідків саме в підготовчому провадженні, оскільки допит свідків, за правилами встановленими ЦПК України, здійснюється на стадії судового розгляду справи, а не підготовчого провадження.
Керуючись ст.ст. 69, 83, 84, 90, 91, 128 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотань позивача відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст складено 13.07.2023.
Суддя Ярема Х.С