Справа № 509/208/23
11 липня 2023 року смт Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
не працює
до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 ч.4 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ААД № 129899 від 22.12.2022 року, вбачається, що 22.12.2022 року о 01 год. 00 хв. в смт Авангард Одеського району Одеської області, по вул. Спрейса, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ААД № 122219 від 22.12.2022 року вбачається, що 22.12.2022 року о 01 год. 10 хв. в смт Авангард Одеського району Одеської області, по вул. Спрейса, 1, водій ОСОБА_1 , вживав алкогольні напої після ДТП за участі транспортного засобу «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив п.2.10 «є» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 березня 2023 року справи №509/208/23 за ст.124 КУпАП, та справу № 509/272/23 за ст.130 ч.4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - об'єднані в одне провадженні, присвоївши спільній справі № 509/208/23 провадження 3/509/458/23.
Правопорушник ОСОБА_1 та представник правопорушника адвокат Грицюк Олександр Олексійович в судовому засіданні вину правопорушника не визнали, проти обставин, викладених в протоколі заперечили, оскільки такі не відповідають дійсності, через канцелярію надали суду попередні скарги ОСОБА_1 з викладом обставин щодо неправомірних дій поліції, та відповіді на вказані скарги.
Так, правопорушник в судовому засіданні не заперечив того факту, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак, пояснив, що він не керував транспортним засобом. 22.12.2022 року, він з громадською дружиною знаходилися вдома, де святкували свій вихідний день, а автомобіль ще з ранку перебував на власному парко-місці і з нього не рухався. Близько 00:20 годин 22.12.2022 побачив з вікна квартири, що його сусід вигулює свою собаку та навмисно примушує її спорожнятись на його автомобіль який припаркований на відповідному паркувальному місці. ОСОБА_1 спустився на вулицю, де в ході висловлювання зауважень сусіду, після висловлювань сусіда які ображали його особисто та Збройні Сили України в цілому виникла штовханина, під час якої він обурився висловлюванню «путин прийдет порядок наведет» та вдарив ногою по номерному знаку автомобіля сусіда.
Під час бійки, хтось викликав працівників поліції. По приїзду працівники поліції, звинуватили ОСОБА_1 в тому, що він вчинив дорожньо транспортну пригоду.
З огляду на вищевикладене, правопорушник та його представник просили суд закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що він також мешкає в ЖК «Артвіль» та є сусідом ОСОБА_1 22.12.2022 побачив з вікна квартири, що сталася суперечка між сусідами, після чого прибула поліція. Так, свідок пояснив, що він мешкає на першому поверсі та бачив автомобіль правопорушника, який цілий день був припаркований на одному місці. Близько 00 год. 10 хв. на вулицю з під'їзду будинку вийшов ОСОБА_1 , де сталася суперечка з його сусідом яка перейшла у бійку. Через деякий час приїхали працівники поліції, застосували до останнього грубу силу,та як він в подальшому дізнався склали протоколи.
Заслухавши пояснення правопорушника, представника правопорушника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази, якими згідно ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 2.3.Б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП зазначив, що вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає в повному обсязі та пояснив, що в той день він побачив, як собака ОСОБА_3 справляє свої нужди на його машину, у зв'язку з чим він вийшов на вулицю, також повідомив, що в той день не сідав у машину взагалі, а з сусідом, який викликав поліцію у нього довготривала конфліктна ситуація та особиста неприязнь.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи - правопорушення зазначене в протоколі мало місце 22.12.2022 року. Вказані правопорушення - не є триваючими і підсудні суду, а тому до них слід застосувати вимоги ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами; по-друге, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу.
У п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України зазначено, що водій зобов'язаний у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В судовому засіданні було досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери (боді камери) працівника поліції.
Однак, суд вважає за необхідним констатувати, що з досліджених в судовому засіданні відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції відсутні будь які відомості чи інформація, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зазначену в протоколі дату, час та місце, а саме запис розпочато із події затримання працівниками поліції на вулиці ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 , було проведено огляд на стан сп'яніння за допомогою «Alcotest Drager», в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , результат позитивний, 1,57% проміле.
Вказаний огляд на стан сп'яніння було проведено працівником поліції у присутності вказаних свідків у дворі навколо будинку, що підтверджується вказаним вище відеозаписом із нагрудної камери (боді камери) працівника поліції.
Суд констатує, що факт перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувався, оскілки 22.12.2022 року, він з громадською дружиною знаходилися вдома, де святкували свій вихідний день, однак, заперечувався факт керування автомобілем в той день.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 21.12.2022 року та 22.12.2022 року.
У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що на день розгляду справи про адміністративне правопорушення, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчився, та за таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підлягає закриттю.
Приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, а матеріали справи не містять належним, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 взагалі був за кермом та керував транспортним засобом, суд доходить висновку що є недоведеним склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , за ч.4 ст.130 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, 124, 130, 221, 247, 249, 268, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в справі щодо притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Бочаров