Номер провадження: 11-сс/813/1073/23
Справа № 522/957/23 1-кс/522/3631/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 09.06.2023, якою в межах к/п №22023160000000001 від 02.01.2023, відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вільнюс, респ. Литва, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2023, без визначення розміру застави
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №22023160000000001 від 02.01.2023 було задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській обл. ОСОБА_9 та продовжено відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2023, без визначення розміру застави.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обумовлені тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим, зокрема, позбавлення волі строком на 15 років або довічне позбавлення волі, підозрюваний обізнаний із анкетними даними свідків.
Окрім того, суд врахувавши положення ч. 4 ст. 183 КПК України вважав за можливе не визначати розмір застави.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 зазначив, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм кримінально процесуального законодавства, з огляду на наступне:
- слідчим суддею не взято до уваги, що пред'явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою та не підтверджується матеріалами досудового розслідування, натомість відповідно до пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 не ставав на сторону ворога, зберіг попередивши частину групи, не видав себе та інших під час знаходження в полоні, після полону особисто повернувся до рідного міста Херсону;
- слідчим суддею не враховано того, що після полону ОСОБА_8 повернувся до м. Херсон, де постійно, у відповідності до пояснень та доказів, виходив на зв'язок, самостійно чекав перевірки, більш того особисто разом із старшим групи приїхав до СВ УСБУ - де його було затримано, що свідчить про відсутність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що коло свідків в зазначеному кримінальному провадженні встановлено та допитано, на теперішній час вони знаходяться в спеціальних умовах, зокрема, служать в ЗСУ, що обмежує вплив та доступ до них та свідчить про відсутність ризику можливого незаконного впливу ОСОБА_8 на останніх;
- слідчим суддею належним чином не враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 , зокрема те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики з місць роботи та служби, на даний час ОСОБА_8 винаймає квартиру в м. Одесі, має на утриманні двох дітей 2005 та 2014 р.н.;
- слідчим суддею не враховано стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , який під час знаходження в полоні піддавався жорсткому поводженню, а саме системним тортурам та катуванням, що спричинило велику шкоду психо-фізичному стану, в зв'язку із чим підозрюваний потребує належного медичного обстеження, лікування та довготривалої реабілітації, що унеможливлює його знаходження в слідчому ізоляторі.
Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронного засобу контролю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що слідчий зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався, адже клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного обґрунтовано належним чином, а його доводи підтверджуються доданими до нього доказами.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на те, що питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яка на теперішній час не змінювалась, знайшло своє підтвердження під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 13.01.2023 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, з приводу чого Одеським апеляційним судом вже висловлювалась думка, щодо обґрунтованості такої підозри в ухвалі від 28.03.2023 (справа №522/957/23, провадження №11-сс/813/516/23), апеляційний суд не знаходить підстав для розгляду та надання оцінки протилежним доводам захисника.
При цьому, апеляційний суд, в черговий раз наголошує на тому, що відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Окрім того, апеляційний суд зауважує на тому, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, щодо повідомлення про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Разом із тим, під час апеляційного провадження, колегією суддів, всупереч доводам сторони захисту, встановлено, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, не зменшились.
Так, апеляційний суд погоджується із доводами слідчого судді та наголошує, що в зазначеному кримінальному провадженні не зменшились ризики того, що підозрюваний ОСОБА_8 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити здійснювати злочинну діяльність, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, відповідальність за який передбачена лише у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна; підозрюваний обізнаний з анкетними даними свідків в зазначеному кримінальному провадженні; специфіка інкримінованого злочину, який вчинений в період військового стану.
Апеляційний суд приймає до уваги твердження сторони захисту, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики з місць роботи та служби, має на утриманні двох дітей 2005 та 2014 р.н., однак зауважує на тому, що зазначені обставини не виключають та не зменшують існування вище доведених стороною обвинувачення ризиків.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 під час перебування в полоні можливо піддавався жорсткому поводженню, а саме системним тортурам та катуванням, що спричинило велику шкоду його психо-фізичному стану колегія суддів приймає до уваги, проте зауважує на тому, що будь-яких доказів, які б об'єктивно свідчили про критичний стан підозрюваного та вказували на обставини, які відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, виключають можливість застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в слідчому ізоляторі організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Положеннями наказу Міністерства юстиції України №460/5 від 18.03.2013 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим.
Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів доходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
Разом із тим, в судовому засідання апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 повідомив, що обвинувальний акт в зазначеному кримінальному провадженні 30.06.2023 скеровано до Херсонського міського суду Херсонської обл. та надав копію супровідного листа, при цьому повідомив, що підготовче судове засідання по справі призначено на 11.07.2023.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на відмінну від інших більш м'яких запобіжних заходів, зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 09.06.2023, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави до 12.07.2023 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4