Справа № 463/2369/23 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.
Провадження № 33/811/823/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
10 липня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року,
встановив:
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 23 березня 2023 року о 02 год 00 хв в м. Львові на вулиці Пластова, 11, керував транспортним засобом «Subaru Legacy», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мои, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовся, що було зафіксовано бодікамерою 470235/471966, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що такий пропущений ним з поважних причин, оскільки на даний час оголошено воєнний стан, він являється військовослужбовцем, а тому у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків військовослужбовця не мав змоги відлучатися з місця служби, вчасно отримати копію постанови судді та подати апеляційну скаргу.
Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що не згідний з постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року, оскільки вважає її незаконною.
Стверджує, що з відеозаписів вбачається, що 02 год. 00 хв. 23.03.2023 року, він не керував транспортним засобом, а тому не вчиняв адміністративного правопорушення, яке зазначено у протоколі серії ААД №076366.
Вважає, що відеозаписи є доказами його невинуватості, а не навпаки, як вказано у постанові суду.
Зазначає, що поліцейський ввів його в оману, не роз'яснив порядок проходження огляду на стан сп'яніння, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння за допомого приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, що є відмінними
Стверджує, що працівники поліції порушили п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а також п.6 7 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, відповідно до яких у разі відмови водія ТЗ від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Однак, поліцейський склав протокол у відсутності двох свідків, як це вимагають вищезазначені нормативно-правові акти.
Звертає увагу, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутнє.
Просить повернути з державного бюджету України помилково сплачений ним штраф в сумі 17000 грн.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №076366 від 23 березня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, записом з нагрудних відеокамер працівників поліції та іншими матеріалами справи.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Згідно з п. 6, п. 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці чи в закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому в Інструкції вказано, що огляд на стан наркотичного сп'яніння правоохоронці проводять не на місці зупинки транспортного засобу, а у спеціальному медичному закладі. Так, розділом ІІІ Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, яким за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Крім цього, згідно п. 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відсутності свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння, то такі є безпідставними з огляду на вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не роз'яснено в який спосіб ОСОБА_1 повинен був пройти відповідний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, не є підставою для скасування оскарженої постанови оскільки законом не передбачено вчинення таких дій працівниками поліції у разі відмови особи проходити огляд на стан сп'яніння.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не роз'яснили останньому наслідки відмови від проходження огляду, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з наявного у справі відеозапису, після зупинки водія ОСОБА_1 поліцейський висловив підозру щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння та повідомив останньому ознаки такого стану, у зв'язку з чим запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що останній категорично відмовився. При цьому поліцейським було роз'яснено водію ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, дані зафіксовані на вказаному відеозаписі повністю спростовують доводи апелянта та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та відповідних підзаконних актів, якими визначено порядок направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння і порядок проведення такого огляду.
Апеляційний суд звертає увагу, що сам по собі факт відсутності в матеріалах справи бланку направлення особи для освідування не є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року.
Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.