Справа № 463/1939/23 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.
Провадження № 33/811/650/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
11 липня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Роюк Л.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривень судового збору.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №088364 від 07.03.2023 року 07.03.2023 року в 01 год. 28 хв. у м.Львів по вул.Б.Хмельницького, 291, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на дорожнє огородження, внаслідок чого дорожнє огородження та транспортний засіб отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушивши вимоги п.п.1.5, 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та на підставі п.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що не погоджується з постановою судді першої інстанції, оскільки вона незаконна та необґрунтована, постановлена за результатами неповного та необ'єктивного дослідження всіх обставин справи та невірної оцінки доказів.
Стверджує, що 07 березня 2023 року близько 01 год. він дійсно перебував у вказаному автомобілі, однак у якості пасажира, адже вживав алкоголь, будучи в гостях, тому за кермо вказаного транспортного засобу перебувала його мама - ОСОБА_3 . Невпоравшись із керуванням, остання здійснила наїзд на дорожнє бетонне огородження на вул. Б.Хмельницького, 291, та внаслідок удару відчула різке погіршення самопочуття. Переживаючи за стан здоров'я своєї матері, зупинив попутний транспортний засіб з метою направлення останньої додому, а сам залишився біля автомобіля для виклику працівників поліції. Під час з'ясування працівниками поліції обставин ДТП він заперечив факт керування транспортним засобом. Незважаючи на заперечення ним факту керування автомобілем, працівники поліції скерували його до медичного закладу задля проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, та в результаті оформили відносно нього протокол за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що єдиними доказам, які свідчать про керування ним транспортним засобом є складені протоколи за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, які самі по собі не можуть бути беззаперечними та достатніми доказами вини.
Заслухавши пояснення адвоката Роюк Л.І. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення ванжату, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно до п.12.1. ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №088364 від 07.03.2023 року, схемою місця ДТП, рапортом заступника командира роти №4 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП капітана поліції Івана Бабурнич від 14 березня 2023 року та іншими матеріалами справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що судове рішення є незаконним та неогрунтованим, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких зауважень про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , про що зазначено в апеляційній скарзі, він не зазначив ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу та інших процесуальних документів щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня її вини та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію її дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.