Справа № 444/181/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.
Провадження № 22-ц/811/1355/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
13 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Савуляка Р. В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року задоволено.
В рахунок часткового погашення заборгованості в загальній сумі за капіталом кредиту в сумі 59 311,71 дол. США, що по курсу НБУ на 16 грудня 2016 р. становить 1 559 809,60 грн. та процентам по кредиту в сумі 939,06 дол. США, що по курсу НБУ на 16 грудня 2016р. становить 24 695,88 грн., а всього 1 584 505,48 грн., за Договором про надання траншу №3.15524/ЛГ-0693/12.03 від 19 грудня 2006 р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №ЛГ-0693/12.03 від 05 грудня 2003, звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належать на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", ЄДРПОУ 21677333, місцезнаходження: 03115, м.Київ, просп. Перемоги, 107-А, згідно Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №10597322 від 21 грудня 2006р., а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 136,2 кв.м., житлова площа 76,0 кв.м. реєстраційний номер майна: 3528643, та земельну ділянку площею 0,0565 га, за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований будинок, шляхом їх продажу з прилюдних торгів за початковою ціною їх реалізації в сумі 1 472 300,00 грн. визначеною звітом про оцінку майна виконаного суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна юридична компанія "СОЛОМОН-ГРУП", дата оцінки 27 грудня 2016 р.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (ЄДРПОУ 21677333, місцезнаходження : 03115, м.Київ, просп.Перемоги, 107-А) , сплачений при подачі до суду позивачем судовий збір в розмірі 23 767 грн. (двадцять три тисячі сімсот шістдесять сім грн.) 59 коп.
Заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу після спливу більше п'яти років з дня складення повного тексту судового рішення.
Перевіривши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв. Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 квітня 2020 року у справі №450/3537/17.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).
Апеляційним судом встановлено, що повний текст рішення складено протягом десяти днів з дня проголошення рішення 07 грудня 2017 року. Апеляційна скарга подана лише 12 травня 2023 року, тобто після спливу більше п'яти років з моменту проголошення та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є третьою особою по вказаній справі, про існування справи в суді йому їй відомо, оскільки неодноразово належним чином повідомлялася про судові засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення, які містяться в матеріалах справи ( а.с. 135, 173, 179, 186, 196).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 зверталась в суд із апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття провадження у даній справі ( а.с. - 156), яку ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року було визнано неподаною та повернуто апелянту ( а.с. - 164-165).
З наведеного вбачається те, що ОСОБА_1 була обізнана про існування справи в суді та про оскаржуване рішення, проте, не скористалася своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в строк, визначений законодавством, хоча мала об'єктивну можливість це зробити.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень судові рішення», внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
В апеляційній скарзі скаржниця зазначає, що копія оскаржуваного рішення була нею одержана лише після того, як її представниця ознайомилась із матеріалами справи в суді 14 квітня 2023 року та просить зазначену дату вважати датою отримання нею оскаржуваного рішення.
Проте, суду не надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали скаржниці або її представнику, звернутись в межах розумного строку до суду першої інстанції для отримання повного тексту рішення суду та реальною можливістю ознайомитись з його повним текстом із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 07 грудня 2017 року.
Окрім цього, в апеляційній скарзі, скаржниця зазначає, що суд першої інстанції ухвалою від 10 листопада 2017 року відклав судовий розгляд на 07 грудня 2017 року, та в матеріалах справи відсутні докази направлення їй судової повістки.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься судова повістка від 13 листопада 2017 року (а.с. - 193) та рекомендоване повідомлення про вручення ( а.с. - 196), що підтверджує факт належного повідомлення третьої особи ОСОБА_1 про дату судового засідання, призначеного на 07 грудня 2017 року, в день якого постановлено оскаржуване рішення.
Отже, достовірно знаючи про дату судового засідання, скаржниця не вжила заходів до отримання повного тексту судового рішення після складення повного тексту рішення судом першої інстанції, а звернулася до суду першої інстанції лише 14 квітня 2023 року та з апеляційною скаргою лише 12 травня 2023 року, тобто з суттєвим пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України.
Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав скаржником і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
Таким чином скаржницею не наведено та не долучено доказів наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року.
Вказана апеляційна скарга подана до Львівського апеляційного суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені у апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об'єктивних перешкод у своєчасному поданні скаржницею апеляційної скарги й не виправдовують значний (понад 5 років) пропуск процесуального строку на її подання.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
З матеріалів справи не вбачається, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений обставинами непереборної сили.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Колегія суддів, враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року подана більше як через п'ять років з моменту складення повного тексту судового рішення, та у зв'язку з відсутністю передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстав для поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцять днів з дня її складення.
Головуючий: Савуляк Р. В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.