Дата документу 04.07.2023 Справа № 317/35/22
Єдиний унікальний № 317/35/22 Головуючий у І інстанції: Громова І.Б.
Провадження № 22-ц/807/1260/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
04 липня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Крилової О.В.
секретар: Бєлова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року у справі за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-
У січні 2022 року перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначено, що під час здійснення нагляду у формі процесуального керівництва під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 14.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020085230000184 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364 КК України, Запорізькою окружною прокуратурою встановлені порушення законодавства при наданні земельних ділянок, розташованих на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, у приватну власність.
Зокрема, у грудні 2020 року до відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області та до Запорізької обласної прокуратури надійшли звернення депутата Запорізької обласної ради восьмого скликання ОСОБА_2 про те, що рішенням позачергової п'ятдесят сьомої сесії сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області фізичним особам затверджені проекти землеустрою та передані у власність земельні ділянки.
Прокуратурою встановлено, що рішенням від 31.07.2020 № 18 позачергової п'ятдесят сьомої сесії сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та безоплатно передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395, площею 0,3537 га, розташовану в межах населеного пункту у смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення права приватної власності у ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395, площею 0,3537 га, зазначено «рішення органу місцевого самоврядування Кушугумської селищної ради від 31.07.2020 № 18».
Так, у вищезазначеному рішенні від 31.07.2020 № 18 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3537 га, розташовану в межах населеного пункту у смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та безоплатно передано останньому у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395.
У подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Інвара», до Державного земельного кадастру внесено дані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395, площею 0,4224 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації Міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі, упродовж 2020 року документація із землеустрою щодо земельних ділянок на території Кушугумської селищної ради, яка розроблялась ТОВ «Інвара», до місцевого фонду документації землеустрою Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, не надходила.
Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку здійснена 19.08.2020 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 53734390. Як підстава виникнення права власності зазначено рішення органу місцевого самоврядування Кушугумської селищної ради від 31.07.2020 № 18.
Згідно з даними Публічної кадастрової карти України та території Кушугумської територіальної громади Запорізького району Запорізької області в межах населеного пункту розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395, площею 0,3537 га має тип власності - приватна, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
За інформацією Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 08.06.2021 № 1108/01-45 протягом 2020 року у Кушугумській селищній раді відбулись 4 сесії сьомого скликання, а саме: 12.02.2020 - позачергова 53 сесія; 21.05.2020 - 54 сесія; 19.06.2020 - позачергова 55 сесія; 22.07.2020 - позачергова 56 сесія. У Кушугумській селищній раді готувалась 57 чергова сесія сьомого скликання на 16.10.2020, однак ця сесія не відбулась, у зв'язку з відсутністю кворуму серед депутатів. Перша сесія Кушугумської селищної ради 8 скликання відбулась 18.11.2020, на якій земельні питання не розглядались, відповідних рішень з цього приводу селищною радою восьмого скликання не приймалось.
Рішенням Кушугумської селищної ради від 17.11.2021 № 45 «Про впорядкування рішень сесій сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області» визначено сесії № 57 сьомого скликання та сесію № 58 сьомого скликання Кушугумської селищної ради такими, що не відбулися.
Отже встановлено, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2322155600:05:009:0395) у власність в порядку, встановленому Законом, не виділялась, оскільки позачергова 57 сесія сьомого скликання Кушугумської селищної ради від 31.07.2020, рішення якої зазначено у державному реєстрі як підстава виникнення права власності на вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 , не проводилась.
Згідно з інформацією, наданою Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та безоплатної передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395 площею 0,3537 га, розташовану в межах населеного пункту у смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, селищною радою не приймались.
Крім того, Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області надано інформацію про те, що вищезазначена земельна ділянка не забудовувалась.
Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2322155600:05:009:0395) розташована на території Кушугумської селищної ради Запорізького району в межах населеного пункту та належить до земель комунальної власності.
Оскільки органом місцевого самоврядування, на який покладено обов'язки щодо розпорядження землями вищезазначеної категорії, жодні заходи з метою поновлення порушених інтересів територіальної громади не вживались, позови про витребування спірних земельних ділянок не пред'являлись, вказане є порушенням інтересів держави та надає право керівнику Запорізької окружної прокуратури Запорізької області звернутись до суду в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
З урахуванням викладеного, позивач просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована у межах населеного пункту смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер 2322155600:05:009:0395 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2152283823221), площею 0,3537 га, на користь Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області та стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 7210,71 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Запорізька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в порушення вимог процесуального законодавства суд першої інстанції не врахував наданих прокурором доказів на підтвердження того, що 57 та 58 сесії сьомого скликання Кушугумської селищної ради не відбулися. На думку скаржника, суд першої інстанції помилково застосував положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, визнавши преюдиційними для цієї справи обставини, встановлені рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11.01.2023 у справі № 317/826/22.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Косякової З.М. заперечує проти її доводів, просить залишити скаргу без задоволення, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року - без змін.
06 червня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява голови Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області про розгляд справи за відсутності представника селищної ради.
У судовому засіданні прокурор Тронь Г.М. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року просив скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Косякова З.М. заперечувала проти задоволення скарги, оскаржуване рішення просила залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (т. 2, а.с. 15, 19). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи скаржника та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції дійшов висновку, що порядок одержання безоплатно у власність спірної земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства було дотримано; рішення про передання у приватну власність оспорюваної земельної ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади, який діяв від імені власника, є чинним; спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності за волею власника та відчуження земельної ділянки відбулось; право власності відповідача на спірну земельну ділянку зареєстровано у передбаченому законом порядку, а підстави для її витребування у ОСОБА_1 на користь Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області відсутні.
Проте колегія суддів не може погодитись із таким висновком з огляду на таке.
Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що рішенням четвертої сесії сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 5 від 28.01.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,3537 га в смт. Кушугум (а.с. 94а).
Рішенням позачергової п'ятдесят сьомої сесії сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 18 від 31.07.2020, сесія Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області вирішила затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності землі сільськогосподарського призначення межах смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області та передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 2322155600:05:009:0395 загальною площею 0,3537 га для ведення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення) в межах смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області (а.с. 160).
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395 площею 0,3537 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2152283823221) зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 317953635 від 16.12.2022 (а.с. 158-159).
Рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 45 від 17.11.2021 «Про впорядкування рішень сесій сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області» визначено сесію № 57 сьомого скликання та сесію № 58 сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області такими, які не відбулися (а.с. 41).
Крім того, суд першої інстанції визнав преюдиційними обставини, встановлені рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11.01.2023 у справі ЄУН 317/826/22, яким задоволено позов ОСОБА_3 до Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області та визнано протиправним та скасовано рішення чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 45 від 17.11.2021 «Про впорядкування рішень сесій сьомого скликання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області», оскільки воно прийнято не на підставі та поза межами повноважень, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 208-210).
Проте колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
За правовим висновком, викладеним у постанові від 03.07.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Колегія суддів зауважує, що висновок суду першої інстанції про те, що обставини, встановлені рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11.01.2023 у справі № 317/826/22 за позовом ОСОБА_3 до Кушугумської селищної ради Запорізького району про визнання протиправним та скасування рішення, має преюдиційне значення відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України є помилковим, адже у справі № 317/826/22 брали участь інші особи, предметом доказування є законність рішення Кушугумської селищної ради від 17.11.2021 № 45, який відрізняється від предмету доказування у справі, що переглядається, - факту прийняття Кушугумської селищної радою рішення від 31.07.2020 № 18 на позачерговій 57 сесії сьомого скликання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Крім того, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України в редакції, чинної на час прийняття рішення про надання зазначеної земельної ділянки у приватну власність, до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до пункту б) частини 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно зі статтею 40 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття рішення, про передачу у власність земельної ділянки, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Таким чином, необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності має бути рішення про передання у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12). Відсутність такого рішення держави в особі уповноваженого органу означає, що відчуження земельної ділянки не відбулось.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов'язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2018 справа № 488/5027/14-ц).
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, держава реалізує своє право власності на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, громадяни набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України, право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абзац перший пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 511/2303/19 згідно з вимогами ст. 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Саме суди першої та апеляційної інстанцій як суди факту здійснюють дослідження та оцінку доказів.
Дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення. Вона провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності та безперервності. Зокрема, під час судового розгляду справи суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов'язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань.
За приписами ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Так, апеляційний суд встановив, що матеріали справи також містять копію листа Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької від 05.08.2021 № 01-45-/1805, у якому зазначено, що рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у смт. Кушугум Запорізького району Запорізької ОСОБА_1 Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької не приймалось (а.с. 31-32).
Також матеріали справи містятьдиск із відеозверненням Кушугумського селищного голови сьомого скликання ОСОБА_4 щодо причин непроведення 57 сесії сьомого скликання (а.с. 149), у якому селищний голова вказує, що через неявку депутатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , запланована на 16.10.2020 сесія не відбулась. На сесії, на яку місцеві мешканці чекали з липня місяця, мало розглядатись більше 70 питань, зокрема з приватизації земельних ділянок.
На думку колегії суддів вказаний доказ наданий прокурором із дотриманням ст. ст. 43, 76 та 100 ЦПК України.
Крім того, як вбачається із протоколу судового засідання (а.с. 216), під час дослідження вказаного доказу в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції, представник Кушугумської селищної ради підтвердив, що на відеозаписі міститься звернення до громади Кушугумського селищного голови сьомого скликання ОСОБА_4 .
Вказане підтверджується також висновком Запорізького районного суду Запорізької області, викладеним у мотивувальній частині рішення від 11.01.2023 у справі № 317/826/22 (а.с. 209), яким також досліджував вказаний відеозапис та констатував, що на ньому зафіксовано виступ ОСОБА_4 16.10.2020, у якому селищна голова зазначає про непроведения 57 сесії у зв'язку з відсутністю кворуму депутатів.
Разом з тим, згідно з вимогами ст. 59 Закону України «По місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1,29 і 31 статті 43 та статтями 55,56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Проте, на офіційному сайті Кушугумської селищної ради за посиланням http://kushugum-rada.gov.ua відсутні публікації проведення 57 та 58 позачергових сесій 7 скликання, результатів поіменного голосування та безпосередні рішення вказаних сесій.
Натомість суд першої інстанції взяв до уваги копію листа Управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області від 08.03.2023 № 01-22-10/196 щодо наявності в Управлінні рішення 57 позачергової сесії сьомого скликання від 31.07.2020 № 19 «Про внесення змін та доповнень до рішення сесії від 23.12.2019 № 2 «Про селищний бюджет на 2020 рік зі змінами та доповненнями» зроблено необгрунтований висновок про факт підтвердження проведення вказаної сесії, проте колегія суддів зауважує, що наявність в Управлінні такого рішення жодним чином не підтверджує факту прийняття його Кушугумською селищною радою відповідно до вимог закону та обставин того, що 57 позачергова сесія сьомого скликання від 31.07.2020 відбулася.
На думку апеляційного суду, постанова слідчого відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 14.12.2020 № 12020085230000184 у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування також не може бути підтвердженням прийняття Кушугумською селищною радою у встановленому законом порядку рішень на 57 позачерговій сесії сьомого скликання, адже вказана постанова не містить висновку по суті самого кримінального провадження.
Таким чином, на підставі долучених до справи доказів у взаємному зв'язку у їх сукупності апеляційний суд встановив факт неприйняття Кушугумською селищною радою у встановленому законом порядку 57 та 58 позачергових сесій 7 скликання, а отже, й рішення Кушугумської селищної ради від 31.07.2020 № 18, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2322155600:05:009:0395, площею 0,3537, розташовану на території Кушугумської селищної ради не приймалось, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у ОСОБА_1 право власності на цю земельну ділянку площею 0,3537 га, не виникло.
Відповідно до положень ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечень відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. Відповідно до ч. 3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми діючого законодавства, колегія суддів доходить висновку, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності поза волею власника, що відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України є підставою для її витребування у ОСОБА_1 .
Проте суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки доказам у справі не надав, що призвело до ухвалення помилково рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки новою постановою апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури та позовні вимоги прокурора, Запорізька обласна прокуратура має право на компенсацію судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 7210,71 грн відповідно до платіжного доручення № 3564 від 21 грудня 2021 року, та судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги в сумі 10816,10 грн відповідно до платіжної інструкції № 876 від 01 травня 2023 року.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури - задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2023 року - скасувати. Прийняти в цій справі нову постанову, якою:
«Позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку, що розташована у межах населеного пункту смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер 2322155600:05:009:0395 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2152283823221), площею 0,3537 га, на користь Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 24912102, адреса: 70450, смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, вул. Соборна, б. 23).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, б. 29-А) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 7210,71 гривень та подання апеляційної скарги в сумі 10816,10 гривень. Всього стягнути: 18026 (вісімнадцять тисяч двадцять шість) гривень 81 копійку.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 13 липня 2023 року.
Головуючий:
Судді: