Справа № 302/1299/20
Іменем України
03 липня 2023 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Мацунич М.В., Кондор Р.Ю.,
з участю секретаря: Зубашкова М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 24 березня 2021 року у № 302/1299/20 (Головуючий: Кривка В.П.), -
У грудні 2020 року ТзОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, посилаючись на те, що споживачем ОСОБА_1 за адресою споживання: АДРЕСА_1 , здійснювалося фактичне споживання природного газу, про що свідчить зокрема, фінансовий стан споживача, копія акту, якими зафіксовано показник лічильника природного газу.
Між позивачем та відповідачем існують цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природний газ, наявність у Відповідача особового рахунку, проведення Відповідачем оплати за надані послуги. Нарахування за надані послуги з газопостачання здійснювались відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ.
Відповідач не звертався до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. Таким чином, розрахунок за надані послуги з газопостачання здійснюється відповідно до показників лічильника та встановлених цін на газ.
ТОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальник природного газу свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало Відповідачу послуги з постачання природного газу. Однак, ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань та не сплачував вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед Позивачем за спожитий природний газ, яка станом на по 18.12.2020 року складає 7 076,04 грн. і оплата боргу в добровільному порядку ним не здійснюється.
Посилаючись на вказані обставини, ТзОВ «Закарпатгаз Збут» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» 7 076,04 грн. основіного боргу за спожитий газ, 353,80 грн інфляційних втрат та 283,82 3% річних.
Рішенням Міжгарського районного суду від 24 березня 2023 року позов ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» суму: 7 076,04 грн., інфляційні втрати - 353,80 грн. та 3% річних - 283,82 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» 2102 грн. 00 коп. понесених судових витрат.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні погодився з твердженням позивача, що відповідач ОСОБА_1 надав докази порушень працівників АТ «Закарпатгаз», а ТОВ «Закарпатгаз Збут» є окремою юридичною особою і не має стосунку до порушень здійснених працівниками АТ «Закарпатгаз». При цьому АТ «Закарпатгаз» здійснює облік спожитого природного газу за адресою відповідача, проводить контрольне зняття показників лічильника та передає їх ТОВ «Закарпатгаз Збут», а відтак, розрахунки між постачальником ТОВ «Закарпатгаз Збут» та споживачем ОСОБА_1 велися на підставі даних переданих АТ «Закарпатгаз» що напряму унеможливлює ведення нормальних розрахунків між споживачем і постачальником. Крім цього 14 серпня 2018 року працівниками АТ «Закарпатгаз» демонтували лічильник газу у будинку відповідача за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки і 31.08.2018 року відповідачу надійшло повідомлення від АТ «Закарпатгаз» про непридатність знятого для перевірки лічильника і ставились вимоги придбання нового лічильника у зв'язку з чим ОСОБА_1 прийняв рішення відмовитися від споживання газу і перейти на інші види палива. 10 січня 2019 року, за відсутності відповідача контролер Сивоус Н.І. встановив лічильник і залишив акт про його встановлення, невірно вказавши прізвище споживача і не вказавши дату реєстрації акту і паспорт лічильника та сертифікат відповідності вимірювального приладу відповідачу наданий не був.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - Ізганич Н. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки твердження апелянта про дії працівників АТ «Закарпатгаз» ніяким чином не спростовують наявність заборгованості перед ТОВ «Закарпатгаз Збут».
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Сторони по справі у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені про що свідчить довідка про доставку електронного листа ТзОВ «Закарпатгаз Збут» на їх офіційну електронну адресу. Повістка яка відправлялася ОСОБА_1 на адресу за якою останній зареєстрований та яку вказав у апеляційній скарзі повторно повернулася до Закарпатського апеляційного суду з відміткою про неотримання «адресат відсутній за вказаною адресою» і з цих же підстав судова кореспонденція уже поверталася на адресу суду, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи за відсутності сторін відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за адресою споживання: АДРЕСА_1 .
Згідно фінансового стану споживача за адресою споживання природного газу: АДРЕСА_1 із якого вбачається, що заборгованість за спожитий природний газ у останнього почала виникати із листопада 2018 року. Остання оплата за спожитий природний газ мала місце у грудні 2018 року в сумі 1321,52грн. (відображено у графі сплачено) за газ спожитий у жовтні 2018 року (відображено у графі борг).
Як вбачається з акту про припинення газопостачання від 24.06.2019 року за адресою споживання природного газу: АДРЕСА_1 , газопостачання припинено та зафіксовано показник на момент припинення - 329 куб.м., що підтверджується і копією фото лічильника на якому відображено аналогічний показник.
30 червня 2020 року на адресу ОСОБА_1 було направлено Вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ у розмірі 7076,04 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 "Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", та постановою КМУ від 22.03.2017 року№187 "Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу" на виконання ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ "Закарпатгаз Збут".
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до підпункту 3 п. 1 Загальних положень «Правил постачання природного газу», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил.
Відносини між сторонами регулюються на підставі Типового договору постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496.
Відповідно до вимог ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п. 4 Розділу І Правил №2496 та п. 1.3 Типового договору №2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22 грудня 2015, а також розміщено на офіційній веб сторінці ТОВ "Закарпатгаз Збут" (zkqaszbut.104.ua).
Розділом 2 п.3, п.п. 8 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що основними функціями Оператора ГРМ є забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ. Відповідно до п. 4.4 Розподілу 4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 року № 2500, об'єм постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Відповідно до Кодексу газорозподільчих систем визначений Оператом ГРМ обсяг споживання природного газу об'єкту споживача за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Для визначення об'єму спожитого природного газу по об'єкту споживача використовується дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ.
Відповідно до глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору, постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 5.2 Типового договору, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами договору.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У статтях 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався такими. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від здійснення оплати послуг у повному обсязі.
Доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувались цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, наявність у відповідача особового рахунку № НОМЕР_1 та фіксація показника лічильника природного газу в сторону збільшення. Розрахунки за надані послуги з газопостачання здійснювались відповідно до встановлених цін на газ.
24 квітня 2019 року газопостачання споживачу ОСОБА_1 припинено та зафіксовано показник на момент припинення - 329 куб.м. і саме до вказаного показника лічильника позивачем і нараховано відповідачу заборгованість за спожитий природний газ.
Матеріалами справи підтверджено факт наявної заборгованості за спожитий природний газ відповідачем по справі перед постачальником природного газу ТОВ «Закарпатгаз Збут».
У відповідності до статті 38 Закону України від 09.04.2015 року №329-VIII «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (п.2 гл.1 Розділу 1 Кодексу ГРС).
Відтак, AT «Закарпатгаз» здійснює облік спожитого природного газу за адресою відповідача, проводить контрольне зняття показників лічильника та передає їх ТОВ «Закарпатгаз Збут» для проведення розрахунків, а також проводить перевірку комерційного ВОГ (лічильника) та його складових.
Отже, починаючи із 2015 року існують дві відокремлені юридичні особи - Оператор газорозподільної системи AT «Закарпатгаз» та ТОВ «Закарпатгаз Збут».
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що твердження відповідача ОСОБА_1 про дії працівників AT «Закарпатгаз» ніяким чином не спростовують наявність заборгованості перед ТОВ «Закарпатгаз Збут» та задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у розмірі 7 076,04 грн., інфляційні втрати - 353,80 грн. та 3% річних - 283,82 грн.
Рішення суду є законне та обґрунтоване і підстав для його зміни чи скасування не має.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Міжгірського районного суду від 24 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 11 липня 2023 року.
Головуючий
Судді: