Справа № 127/14141/22
Провадження №11-кп/801/702/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 липня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12022020030000073 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2023, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ельбан, Амурського району, Хабаровського краю, громадянина України, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 вирішено рахувати з часу набрання вироком законної сили.
На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_10 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з часу його затримання з 09.03.2022 до дня набрання вироком суду законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 залишено без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 39697,42 гривень; моральну шкоду в розмірі 30000,00 гривень.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_10 , перебуваючи 09.03.2022 близько 22 години 30 хвилин, в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, під час розпивання спиртних напоїв, вчинив побутову сварку із ОСОБА_7 .
Під час сварки ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання тяжких наслідків, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс множинні удари кулаками обох рук в область голови та тулуба ОСОБА_7 , спричинивши останньому, відповідно до висновку експерта №300/302/303 від 24.06.2022, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забій головного мозку, множинні багатоуламкові переломи середньої третини обличчя по Лє Фор II-III з обох боків зі зміщенням (основа черепа і лицевої частини черепа), перелом нижньої щелепи зі зміщенням, перелом кісток носа, параорбітальні гематоми, множинні забійні рани голови, забійно-рвана рана мочки вуха зліва. Вказані тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у ОСОБА_7 належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являються небезпечними для життя в момент заподіяння, виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 09.03.2022.
Потерпілий ОСОБА_7 не погодився з вироком суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок в частині призначеного покарання, застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням.
Вказує, що перебуває з обвинуваченим в дружніх стосунках, пробачив його та просив суд суворо його не карати. Також вказує, що відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_10 не зможе відшкодувати завдану йому матеріальну та моральну шкоду.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ потерпілого, його представника та захисника обвинуваченого на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Призначаючи покарання ОСОБА_10 , суд дотримався вимог кримінального закону та врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, частково визнав свою вину, посилаючись на наявність вини потерпілого, завдану шкоду потерпілому не відшкодував, вчинив правопорушення за обтяжуючої покарання обставини - в стані алкогольного сп'яніння, за відсутності пом'якшуючих обставин.
Також судом взято до уваги досудову доповідь Вінницького міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, згідно якої існує середня ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про неможливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Наведені потерпілим обставини не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не можуть вплинути на пом'якшення покарання.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить даних, які б вказували на порушення судом вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_10 покарання у виді реального позбавлення волі, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Порушень закону, які б впливали на законність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2023 щодо ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4