Провадження № 1-кс/734/527/23 Справа № 734/2883/23
про відмову у задоволення скарги на рішення слідчого
13 липня 2023 року смт. Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення слідчого про відмову визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12023270350000320 від 04.07.2023,-
адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді в інтересах особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, у якій просить задовольнити дану скаргу та скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка прийнята 07.07.2023 слідчою СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023270350000320 та зобов'язати слідчу ОСОБА_4 або іншого слідчого з групи слідчих у кримінальному провадженні №12023270350000320, прийняти рішення про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження як потерпілого.
Скарга мотивована тим, що групою слідчих СВ Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2023 за № 12023270350000320.
05.07.2023 ОСОБА_3 на адресу ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було направлено заяву про залучення до провадження як потерпілого.
07.07.2023 слідчою СВ ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було прийнято рішення про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023270350000320.
Відповідно до фактичних обставин кримінального правопорушення, які відображені у витягу з ЄРДР № 12023270350000320, 04.07.2023 водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив Правила дорожнього руху за адресою: Чернігівська область, смт. Козелець на автодорозі М 01 та здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 . Як встановлено органом досудового розслідування, а також з наданих показань очевидців події та сторонніх спостерігачів ( 7 осіб), водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смогу дорожнього руху. Представник особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим зазначає, що прибувши на місце події, співробітниками Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводився огляд місця події. Поспілкувавшись з очевидцями події, останні повідомили, що надали пояснення слідчій про обставини ДТП, а саме - вказали про те, що водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смогу дорожнього руху, і лише завдяки навичкам керування ТЗ водієм ОСОБА_3 останні залишилися живі. У подальшому, під час спілкування з працівниками дорожньої служби, які прибирали уламки автомобілів, останні (3 чоловіки) вказали, що «а що тут проводили, якщо очевидно, що водій автомобіля MITSUBISHI COLD, тобто ОСОБА_6 , виїхав на зустрічну смугу). Чотири сторонні спостерігачі, які прибули на місце події були очевидцями дорожньої обстановки та розташування ТЗ. У жодного з них не виникло сумніву про винуватця ДТП.
Понад вказане, водій ОСОБА_6 повідомив, що втратив свідомість, а тому виїхав на зустрічну смогу, про що надав пояснення у кримінальному провадженні № 12023270350000320.
Відмовляючи ОСОБА_3 у визнанні останнього потерпілим, слідча зазначає, що наявна необхідність у проведенні експертиз та у проведення слідчих дій, за результатами яких були встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Крім того, слідча помилково зазначає, про те, що особа, яка отримала матеріальну та моральну шкоду не може бути потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Представник особи, які відмовлено у визнанні потерпілим зазначає, що у даному кримінальному провадженні більш ніж наявно доказів для повідомлення про підозру та звернення до суду з обвинувальним актом щодо винуватця ДТП. Аналізоване кримінальне правопорушення, вчинене в умовах очевидності, є нескладним та не потребує великої кількості слідчих дій/рішень для прийняття кінцевого процесуального рішення. Вказане обґрунтовується наступним.
Пасажирами ТЗ MERCEDES-BENZ Vito 111 CDI державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , надані показання, щодо обставин ДТП та зазначено, що саме водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху. У потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , встановлено, що останні отримали переломи, що згідно Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до середньої тяжкості. Навіть якщо проводити експертизи щодо отримання тілесних ушкоджень, то за результатами останніх не отримаємо нових висновків. Щодо отримання ОСОБА_8 пошкодження щоки. Слід зазначити, що знівеченням обличчя це юридичний критерій та не може бути оцінений висновком експерта. Зазначене встановлюється судом, під час безпосереднього судового розгляду.
Щодо проведення автотехнічної експертизи. Очевидним є те, що у висновку останньої буде визначено, що транспортні засоби, були у справному стані, оскільки останні рухалися та про несправність не говорить жоден із учасників ДТП. Навіть якщо, один із ТЗ був не у справному стані, то чи спростовує це те, що водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу? Очевидно, що ні.
Представник особи, якій відмовлено у визнані потерпілим, наголошує, що доказів вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, більш ніж достатньо. Останнє підтверджується оглядом місця події та слідами ДТП, де чітко та однозначно встановлено, що ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу.
Слід наголосити, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України).
Таким чином, вартість ТЗ, в саме MERCEDES-BENZ Vito 111 CDI, складала на момент ДТП 13 000 доларів США. Вартість залишків автомобіля після ДТП, складає максимум 4 000 доларів США. І це лише у випадку, що потерпілий ще й зобов'язаний поновлювати своє становище, а саме реалізовувати зазначений ТЗ. Це щодо матеріальної шкоди.
Щодо моральної шкоди, то ОСОБА_3 повідомив своїх близьких про ДТП. Тепер замість того, що святкувати один рік своєї доньки, останній вимушений ночами не сплати та думати як прогодувати свою родину, і це лише вершина айсбергу про яку останній думає. Брак коштів, відсутність засобів прогодувати родину, плітки про обставини ДТП, репутація як людини та водія. Все це і не тільки, таким чином вплинуло на психологічний стан здоров'я, що про наслідки важко взагалі говорити.
У судовому засіданні представник особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим свої вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав з підстав, зазначених у скарзі.
Слідча ОСОБА_4 у судовому засіданні висловила заперечення проти скарги, зазначивши, що оскільки на даний час не встановлено, що ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, тому відсутні підстави для визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 303 КПК України, передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає можливість оскарження рішення слідчого про відмову у визнані потерпілим у кримінальному провадженні.
Тобто, в даному випадку скарга адвоката ОСОБА_5 , підлягає розгляду в порядку ст.ст. 303-306 КПК України, при подачі даної скарги скаржником не порушено строків, передбачених ч. 1 ст. 304 КПК України.
Згідно із ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП перебуває кримінальне провадження № 12023270350000320 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України. З фабули ЄРДР вбачається, що витягу з ЄРДР № 12023270350000320, 04.07.2023 водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив Правила дорожнього руху за адресою: Чернігівська область, смт. Козелець на автодорозі М 01 та здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 . Як встановлено органом досудового розслідування, а також з наданих показань очевидців події та сторонніх спостерігачів ( 7 осіб), водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смогу дорожнього руху.
05.07.2023 ОСОБА_3 звернувся із заявою до групи слідчих ВП №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області у кримінальному провадженні № 12023270350000320 від 04.07.2023 про залучення до провадження як потерпілого у зв'язку із тим, що в результаті ДТП йому було завдано матеріальної (права власності, яке коштує 13 000 доларів США пошкоджено та не підлягає відновленню), фізичної (розрив шкірного покриву руки до кістки) та моральної шкоди (душевні переживання його та родини) шкоди.
07.07.2023 слідчою СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12023270350000320, ОСОБА_3 . Дана постанова мотивована тим, що останньому за фактом ДТП не було спричинено середньої або тяжких тілесних ушкоджень, то відповідно він не може бути потерпілим у кримінальному провадженні за ст.286 КК України. Крім цього на даний час не проведено всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій, які б змогли встановити винуватця (винуватиців) вказаного ДТП, в тому числі не отримано висновків по призначеним експертизам.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Отже потерпіла особа - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.
Частина 1 ст. 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідальність за ст. 286 КК України розподіляється згідно з її частинами залежно від тяжкості наслідків, що настали. За ч.1 відповідає особа, внаслідок діяння якої потерпілому спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ч.2 якщо спричинено смерть потерпілого, або потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження . Ч.3 ст. 286 КК України передбачає відповідальність у разі вчинення діяння, передбаченого ч.1 цієї статті, якщо воно спричинило загибель двох або більше людей.
Об'єктом злочину за ст.286 КК України є безпека дорожнього руху, здоров'я та життя громадян.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду від 24.09.2020, справа № 372/2613/18 у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.
Отже із наведеного слідує, що для встановлення процесуального статусу осіб у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій.
Як вбачається із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12023270350000320 від 04.07.2023, ОСОБА_3 є одним із водіїв, за участю яких сталася ДТП. На даний час органом досудового розслідування не встановлено всі обставини вчинення кримінального правопорушення, не проведено усі необхідні слідчі дії, а отже не встановлено причино-наслідковий зв'язок між діями учасників ДТП та настанням наслідків.
Крім того скаржником не надано доказів, на підставі яких можливо було б встановити яка шкода була завдана ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням, а також обсяг тілесних ушкоджень, отриманих в результаті саме ДТП та ступень їх тяжкості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки на даний час досудовим розслідуванням не встановлено факту отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.07.2023, то відповідно він не може бути потерпілим у кримінальному провадженні за ст.286 КК України, а отже постанова слідчого СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 07.07.2023 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023270350000320 від 04.07.2023 за фактом ДТП за ч.1 ст.286 КК України є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
Вимога скаржника про зобов'язання слідчого прийняти рішення про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження як потерпілого також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про скасування оскаржуваної постанови.
При цьому, суд зазначає, що як виходить із матеріалів кримінального провадження внаслідок ДТП, що мала місце 04.07.2023 було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ Vito 111 CDI державний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 .
Особи, які отримали внаслідок злочину майнову та/або моральну шкоду, але не є потерпілим, діючий КПК України передбачає процесуальний статус цивільного позивача, відповідно до положень ст. 61 КПК України.
Відповідно до ст. 61 ч. 1, 3 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 55, 91, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні скарги ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12023270350000320 від 04.07.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя