Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження№ 1-кп/733/90/23
Єдиний унікальний №733/697/23
Вирок
Іменем України
26 травня 2023 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора- ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, уродженця м.Прилуки, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу
і виконувати військовий обов'язок у запас, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до ТЦК та СП для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, у квітні 2023 року за викликом прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з оголошенням Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 17.05.2022 №342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2264-ІХ та Указом Президента України від 12.08.2022 №574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2501-ІХ та Указом Президента України від 06.02.2023 №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2916-ІХ загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України.
07.04.2023 ОСОБА_4 пройдено військово-лікарську комісію, за результатами якої згідно з довідкою військово-лікарської комісії №1В від 12.04.2023, останній визнаний обмежено придатним для проходження військової служби під час мобілізації.
18.04.2023 року військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вручено ОСОБА_4 повістку і повідомлено про необхідність його прибуття о 4 год.40 хв.21.04.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої його відправки до місця несення служби.
Однак, військовозобов'язаний ОСОБА_4 , будучи придатним до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин, маючи можливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.1,10,42 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22
ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», а також Указу Президента України від 06.02.2023 №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» 21.04.2023 року , та у подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув і тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що він перебуває на військовому обліку та є військовозобов'язаним. У зв'язку з оголошенням загальної мобілізації і призовом на військову службу у квітні 2023 року він пройшов ВЛК і його визнано обмежено придатним для проходження військової служби. 18.04.2023 йому вручили повістку про явку для відправки 21.04.2023 на 04:40 та подальшого направлення у військову частину для проходження військової служби, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі відмови від проходження військової служби. Незважаючи на це, без поважних причин він свідомо не прибув до військкомату.
На підставі ч. 3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
За таких обставин, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ст. 336 КК України, оскільки він вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, тимчасово не працюючий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за допомогою не звертався. Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, оскільки правдиво повідомив про обставини вчинення злочину. Обставин, що обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлено.
Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведених вище обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі без ізоляції його від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для того, щоб він довів своє виправлення.
Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування суд не вбачає.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1(один) рік.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 відраховувати з моменту оголошення вироку.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1