Справа № 750/9048/23
Провадження № 2-а/750/99/23
13 липня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі Рахманкулової І.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Потлавській області Кулика Михайла Борисовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови від 13.06.2023 серії БАД № 325437 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Обґрунтовано позов тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував, у оскаржуваній постанові інспектор не вказав які саме стандарти (пункти стандартів) було порушено, оскільки відповідно до пункту 1 наказу ДП «Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 21.12.2019 № 465 прийнято два національні стандарти з наданням чинності з 16.03.2020 щодо знаків транспортних засобів: ДСТУ 3650:2019 та ДСТУ 4278:2019, проте жодний з них не містить вимоги, які, на думку поліцейського порушив позивач, встановивши придбану рамку номерного знаку з решіткою, яка призначена для захисту державного номерного знаку від пошкоджень і викрадення. Також позивач посилається у своєму позові на порушенні норм матеріального та процесуального права при притягненні його до відповідальності, зокрема не було роз'яснено строк на оскарження постанови, не було запропоновано написати письмові пояснення, примірник постанови видано у такому вигляді, що не можливо прочитати, у зв'язку з чим позивач був вимушений погодитися на отримання її в електронному вигляді.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача про скасування постанови є необґрунтованими, адже позивач не заперечує того факту, що номерний знак на його автомобілі був закритий решіткою, що також підтверджено відеозаписом з боді камери поліцейського. Матеріалами відео фіксації також спростовуються доводи позивача щодо порушень процедури при розгляді справи, адже позивачу були роз'яснені його права і в самій постанові позивач зробив запис, що решітка не змінює номерні знаки, а тому з порушенням він не згоден.
Згідно ч.1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З постанови серії БАД № 325437, винесеної 13.06.2023 о 13 год. 50 хв. інспектором відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Потлавській області Куликом М.Б. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП вбачається, що 13.06.2023 о 13 год. 44 хв. водій ОСОБА_1 керував на автодорозі Полтава - Кременчук - Олександрія автомобілем ВАЗ 21051 д.н.з НОМЕР_1 з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, а саме закритий решіткою для прикриття від механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.2.9 «в» ПДР України.
У п. 7 постанови зазначено, що до неї додаються пояснення водія та фіксація з боді камери поліцейського.
Позивач у пунктах 8 та 9 оскаржуваної постанови поставив свій підпис у графі, що права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП йому роз'яснені, а також підпис про отримання копії постанови.
У пункті 7 оскаржуваної постанови позивач зазначив, що не згоден з порушенням, оскільки решітка не змінює номерні знаки (не спотворює символи).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 ККпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші оставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписом з нагрудної камери.
Дослідивши відеозапис, суд встановив, що на транспортному засобі позивача на момент винесення оскаржуваної постанови встановлена решітка. Вказаного факту позивач не заперечує, але вважає, що вказана решітка не спотворює символи номерного знаку, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
З цього приводу суд зауважує, що вказаний вище сторонній предмет ускладнює ідентифікацію номерного знаку, в тому числі і для стаціонарних камер фіксації швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Суд також враховує п. 30.2 ПДР України, яким забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Отже, п. 30.2. ПДР України заборонено будь-яке закриття номерного знака.
Крім того, посилання позивача на те, що при винесенні постанови поліцейський не зазначив, які саме вимоги ДСТУ ним порушені, зокрема, посилаючись на ДСТУ 4278:2019 та ДСТУ 3650:2019 суд вважає безпідставними, оскільки наказом Державного підприємства «Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16.11.2021 № 435 «Про скасування національних стандартів», скасовано з 01 грудня 2021 року чинність національних стандартів ДСТУ 3650:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 від 02.03.2021 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів», відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 878 (із змінами), з метою встановлення єдиних зразків державних номерних знаків транспортних засобів та вимог до них затверджено нові вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що відповідачами доведено в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, матеріалами відео фіксації правопорушення.
За таких обставин, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Як вказано у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 241-246, 272, 286 КАС України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Потлавській області Кулика Михайла Борисовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після його проголошення.
Суддя