Справа № 686/14411/23
2/689/341/23
про відмову у відкритті провадження у справі
13.07.2023 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Шевчик О.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про зняття арешту з транспортного засобу,
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся з позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про зняття арешту з транспортного засобу, а саме, судового обмеження на заборону всіх операцій щодо транспортного засобу, винесеного судом м. Хмельницького 18.02.2008 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06.07.2023 підсудність справи визначено Ярмолинецькому районному суду Хмельницької області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити за таких підстав.
В позовній заяві ОСОБА_1 відповідачем визначено Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Законом встановлено імунітет суду і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частини перша та третя статті 6 Закону № 1402-VIII).
Закони України не передбачають розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.
Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.
Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.
У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 454/3208/16-ц (провадження № 14-500цс19).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що хоча вона і не містить вимог про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду, про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, однак, відповідачем у справі визначено суд, а саме, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, з якого, у разі задоволення позову, позивач просить стягнути на його користь сплачений судовий збір.
Згідно з положеннями ст.51 ЦПК України суд з власної ініціативи не може замінити неналежного відповідача.
При цьому враховується те, що позивач у позовній заяві просить справу розглянути без його участі та участі уповноваженої особи.
Крім того, дослідивши зміст позовної заяви, незрозумілим є, в порядку якого судочинства (цивільного чи адміністративного) вона подана, оскільки містять посилання на норми як ЦПК України , так і КАС України.
Враховуючи наведене, вважаю, що у відкритті провадження за вищевказаним позовом слід відмовити, оскільки такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, одночасно роз'яснивши позивачу право звернутися до суду з позовом, визначивши вид судочинства (цивільне чи адміністративне) та зазначивши належного відповідача (відповідачів).
Керуючись ст. 186, 260,261,353,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про зняття арешту з транспортного засобу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Шевчик О.М.