Справа № 686/1849/23
Провадження № 2-з/686/147/23
13 липня 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суд Хмельницької області Стефанишин С.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться цивільна справа № 686/1849/23 за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю - ОСОБА_2 . Надання дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 , та на реєстрацію його місця проживання разом з матір'ю без згоди батька.
30 червня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зобовязання ОСОБА_5 повернути позивачу - ОСОБА_2 малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення спору про визначення місця проживання дитини по суті та вступу у законну силу судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначила, що не дивлячись на розгляд даної справи в суді, відповідач 29.06.2023 року у м. Вінниця по місцю проживання позивача вчинив насильство по відношенню до позивача після чого без її згоди викрав дитини, якій ще не має 3 років, та вивіз в невідомому напрямку. Позивач звернулась до Вінницького районного управління поліції, які встановили що батько забрав дитину, але пояснили що нічого зробити не можуть так як це батько і має право. На даний час, Позивачу відомо що дитина у відповідача який не хоче ні надати можливість оглянути дитину ні пройти в квартиру в якій позивач також зареєстрований у встановленому законом порядку.
В даному випадку вилучення дитини яка проживала з матірю і не досягла 3-х років без згоди матері, є протиправним, не унеможливить виконання рішення про визначення місця проживання дитини.
Тому, з метою недопущення ймовірного подальшого ускладнення спірної ситуації до остаточного вирішення судом даної справи по суті, заявник вважає за необхідне звернутись до суду із заявою про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Суд звертає увагу, що позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 28.03.2018 р. в справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Аналогічну позицію Верховний суд висловив і у рішенні по справі № 754/16432/20 (постанова від 22.09.2021).
У даному випадку судом вбачається тотожність позовних вимог та вимог поданої заяви про забезпечення позову.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою належним чином та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №686/1849/23 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.Л. Стефанишин