Справа 206/1387/23
Провадження 2/206/549/23
05 липня 2023 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Малихіної В.В.,
при секретареві Масюковій К.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії
за участю:
представника позивача - Сисоєвої А.В., Молчанової О.О.,
представника позивача - Ковальчука Д.Ю., -
30.03.2023 року на адресу надійшла позовна заява, з якою звернувся представник позивача в інтересах АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» заборгованість за послуги теплової енергії у розмірі 28502,84 грн., а також судові витрати. Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку.
АТ «ДТЕК Дніпроенерго» за даною адресою надає комунальну послугу з постачання теплової енергії. 30.06.2021 на виконання правил АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на своєму офіційному сайті, який у постійному відкритому доступі в мережі інтернет було розміщено публічну пропозицію про укладення публічного індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, сам споживач свою відмову укласти договір чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у письмовому вигляді не направляв, тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію щодо укладення договору надання послуги постачання теплової енергії.
Розрахунки за спожиті послуги споживачем проводилися в неповному обсязі, що призвело до утворення заборгованості, згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , яка станом на 01.03.2023 становить 28502,84 грн., в тому числі за послугу з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період 01.05.2020 по 28.02.2023 у розмірі 28502,84 грн.
В період утворення заборгованості за послуги з централізованого опалення з 01.05.2020 по 28.02.2023 були затверджені та діяли наступні тарифи: з 08.02.2019 по 30.09.2020 згідно Рішення виконавчого комітету ДМР від 22.01.2019 №19 - опалення 908,24 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) із приладами обліку теплової енергії за 1 кв.м загальної площі в місяць протягом опалювального періоду 56,42 грн. (1-2-поверхова будівля), 32.47 грн. (3-4-поверхова будівля), 21.86 грн. (5-поверхова будівля і більше).
З 01.10.2020 по 30.09.2021 згідно з Рішенням виконавчого комітету ДМР №514 послуга з постачання теплової енергії складає - 841,36 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).
З 01.10.2021 по 30.09.2022 згідно з Рішенням виконавчого комітету ДМР №443 послуга з постачання теплової енергії - 841,36 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).
З 01.10.2022 по 30.09.2023 згідно з Рішенням виконавчого комітету ДМР №667 послуга з постачання теплової енергії - 841,36 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).
З 01.12.2021 згідно наказу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 29.10.2021 №64 - плата за абонентське обслуговування - 35,16 грн. на місяць у розрахунку на одного абонента послуг з постачання теплової енергії, з урахуванням витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Ухвалою суду від 31.03.2023 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні на 02.05.2023 року.
25.04.2023 року від представника відповідача адвоката Ковальчука Д.Ю. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не визнає в повному обсязі позовні вимоги АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Проте 30.05.2023 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, де він зазначає, що у житловому будинку АДРЕСА_2 (де проживає відповідач) до початку опалювального сезону 2019-2020 був наявний вузол комерційного обліку у справному стані. В подальшому, за інформацією позивача було встановлено відсутність тепло обчислювача вказаного вузла комерційного обліку, без якого вузол комерційного обліку є непридатним. Тому, в період 2019-2020 років позивач здійснював розрахунок за спожиту теплову енергію з урахуванням показників вузла комерційного обліку теплової енергії за відповідні попередні періоди, скориговані на фактичну температуру зовнішнього повітря кожного розрахункового періоду опалювального сезону 2019-2020. У зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В відзиві також зазначено попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
30.05.2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, де він зазначає, що згідно з наданими позивачем розрахунками на оплату послуг з постачання теплової енергії в опалювальний період 2018-2019 коли був наявний комерційний облік теплової енергії, обсяг споживання теплової енергії відповідачем був наступний: листопад 2018 - 1,0715 Гкал, грудень 2018 - 1,6815 Гкал, січень 2019 - 1, 8713 Гкал, лютий 2019 - 1,3209 Гкал, березень 2019 - 1,1613 Гкал. Відповідно середній місячний обсяг споживання теплової енергії протягом опалювального періоду 2018-2019 року, коли був наявний комерційний облік становить 1,4213 Гкал. Отже, опалювальний період 2020-2021 має бути наступним: з листопаду 2020 по березень 2021 по 1195,83 грн. (1,4213 Гкал * 841,36 грн. за 1 Гкал) за кожний з зазначених місяців. На підставі чого, зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 має становити 11958,30 грн., а з урахуванням листопаду 2022 - 653,73 грн., грудня 2022 - 1150,80 грн., лютого 2023 - 1363,16 грн., що в загальній сумі становить 15125,99 грн.
31.05.2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що у будинку відповідача на момент початку опалювальних сезонів 2020-2021 та 2021-2022 вузол комерційного обліку не був відновлений. На підставі цього відбулося застосування Методики 315 в зазначені опалювальні періоди та повинно було застосуватися з моменту переходу на нові договірні відносини про надання послуги з постачання теплової енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (правило 830). Тобто, застосування вказаних правил 830 та методики 315 було можливе лише при укладенні між ОСОБА_1 та АТ «ДТЕК Дніпроенерго» договору з індивідуального споживання про надання послуги з постачання теплової енергії. В свою чергу п. 12 Правил 630 вказано, що в разі відсутності (несправності) будинкового засобу обліку теплової енергії плата за послуги нараховується за нормами споживання. Про необхідність укладання вказаного договору споживачі, в тому числі відповідач, неодноразово повідомлялись через об'яви на під'їздах житлових будинків та квитанціях. Таким чином, нарахування за опалювальний період 2020-2021 за адресою ОСОБА_1 виконувались згідно правил 630 розрахунковим способом, а саме за нормами споживання теплової енергії, затверджених Рішенням виконкому Дніпровської міської ради від 22.10.2019 №1020.
14.06.2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на письмові пояснення, де зазначено, що до моменту оприлюднення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та у разі не укладення договору в письмовій формі по Правилам 830, взаємовідносини надавача послуг з постачання теплової енергії та споживачів регулювались Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання» № 630 від 21.07.2005 року. Згідно з роз'ясненням листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури застосування Методики 315 в опалювальні періоди 2020-2021 та 2021-2022 повинно було застосовуватися з моменту переходу на нові договірні відносини про надання послуги з постачання теплової енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". Тобто застосування вказаних Правил №830 та Методики 315 було можливе лише при укладанні між ОСОБА_1 та АТ "ДТЕК Дніпроенерго" договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії. Про необхідність укладання вказаного договору споживачі, в тому числі і ОСОБА_1 неодноразово повідомлялись через об'яви на під'їзді житлового будинку. Але вказана норма законодавства не виконувалася з боку споживачів, тому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в яких індивідуальні договорои з населенням про надання послуги з постачання теплової енергії після виконання надавачем послуг процедур оприлюднення, вважаються укладеними в двосторонньому порядку. Тобто, до моменту оприлюднення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та у разі не укладання договору в письмовій формі по правилам 830, взаємовідносини надавача послуг з постачання теплової енергії та споживачів регулювались Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання" №630 від 21.07.2005 року. Таким чином, нарахування за опалювальний період 2020-2021 за адресою відповідача виконувались згідно з Правилами 630 розрахунковим способом, а саме за нормами споживання теплової енергії, затверджених Рішенням виконкому Дніпровської міської ради від 22.10.2019 №1020, а в період 2021-2022 нарахування за послугу з постачання теплової енергії виконувалися також розрахунковим способом, а саме за нормами споживання теплової енергії. У зв'язку з чим, просили врахувати дану письмову відповідь та задовольнити позовні вимоги.
16.06.2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, де він просить стягнути суму заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 24662,66 грн. у зв'язку з оплатою боржником в період розгляду справи 3840,18 грн. від загальної суми заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточненої заяви щодо розміру позовних вимог, де вони просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24662,66 грн., також пояснивши, що дійсно на початку опалювального сезону 2019-2020 в будинку боржника було виявлено відсутність облікового вузла, у зв'язку з чим нарахування здійснювали на підставі Правил 630, де зазначено, що у разі відсутності (несправності) засобу обліку нарахування здійснюється за нормативами (нормами) споживання.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що він не погоджується з позовом, а саме в частині щодо нарахування заборгованості в розмірі 24662,66 грн. пояснивши, що з урахуванням відсутності вузлу обліку в період опалювального сезону 2019-2020, який було відновлено влітку 2022 року, сума заборгованості ОСОБА_1 складає 15125,99 грн.
Під час розгляду справи судом було заслухано пояснення представників позивача та відповідача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні докази.
Випискою з особового рахунку споживача за послуги з постачання теплової енергії заборгованість ОСОБА_1 , за період 01.05.2020 року по 28.02.2023 року складає 28502,84 грн. (а.с.5).
Довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 зареєстрований з 01.11.2001 року (а.с.6).
Витягом з офіційного сайту ДТЕК Дніпроенерго, встановлено, що в розділі Договори з населенням Придніпровська ТЕС міститься додаток з ОСОБА_2 договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який розміщено 30.06.2021 року, який вводиться в дію на підставі постанови КМУ від 08.09.2021 №1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 21 серпня 2019 року №830» (а.с.7).
Рахунком на оплату послуг з постачання теплової енергії плата ОСОБА_3 за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії: за листопад 2018 року складає 601,90 грн., за грудень 2018 - 946,47 грн., січень 2019 - 897,65 грн., лютий 2019 - 1844,71., березень 2019 - 2899,45 грн. (а.с.51-55).
Пунктами 11, 12 Типового індивідуального договору встановлено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунком відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. У разі, коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (а.с.8-10).
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату житлово-комунальних послуг щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з п. 12 Правилами №630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу).
Відповідно до п. 24 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показників вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалювальній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до п. 13 Правил № 830 послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13, 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з п. 33 Правил № 830, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з: плати за послугу з постачання теплової енергії, визначеної відповідно до цих правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії, визначеної виконавцем, розмір якої не можу перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 31 Правилам № 830, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Відповідно до Правил № 830 плата за послугу та плата за абонентське обслуговування вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою, в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізації інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доводи представника відповідача суд не приймає до уваги, у зв'язку із тим, що на момент оприлюднення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та у разі неукладення договору в письмовій формі по правилам 830, взаємовідносини надавача послуг з постачання теплової енергії та споживачів регулювались Постановою Кабінету Міфністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання" №630 від 21.07.2005 року, де в свою чергу пунктом 12 вказаних правил вказано, що в разі відсутності (несправності) будинкового засобу обліку теплової енергії плата за послуги нараховується за нормами споживання.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач має заборгованість, яка на сьогоднішній день залишається несплаченою, враховуючи часткове підтвердження стороною відповідача наявності заборгованості, а також те, що на момент спірного періоду був відсутній обліковий вузол, у зв'язку з чим було застосовано Правило №630, у позивача виникло право та необхідність вимагати стягнення заборгованості у примусовому порядку і це відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (ЄДРПОУ - 38024604) суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24662,66 грн. та суми сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 12.07.2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Малихіна