Справа № 212/4205/23
2/212/1832/23
13 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -
16 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - Відповідач, ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я в сумі 300 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 10 квітня 1978 року по 03 серпня 1981 року підземним кріпильником, з 27 серпня 1982 року по 04 жовтня 1982 року, з 09 серпня 1983 року по 30 вересня 1983 року, з 11 червня 1986 року по 24 жовтня 2013 року підземним кріпильником, підземним заступником начальника дільниці, гірничим майстром дільниці, завідуючим складом вибухових матеріалів, інженером з охорони праці. 24 жовтня 2013 року був звільнений з підприємства відповідача у зв'язку з виходом на пенсію. Зазначив, що 10 квітня 2014 року йому було встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії. Зазначив, що у зв'язку з професійним захворюванням йому було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково, визначено потреби у медичній та соціальній допомозі. В подальшому рішенням МСЕК було встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково, встановлено третю групу інвалідності. Вказує, що у зв'язку із отриманим профзахворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, його непокоять приступи кашлю, які переходять в сухоти, турбують болі в грудній клітці, він не має змоги ходити тривалий час оскільки виникає задишка та приступи асматичного кашлю, через приступи кашлю та задишку постійно виникає відчуття нестачі повітря, і він змушений користуватися інгалятором. У зв'язку із професійним захворюванням позивач вимушений багато часу проводити у лікарнях, під час лікування змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що також примушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Зазначив, що внаслідок таких обмежень він відчуває себе тягарем для своїх близьких, що завдає додаткових моральних страждань. Внаслідок професійного захворювання докорінно змінився звичайний уклад життя позивача, оскільки внаслідок інвалідності він обмежений у пересуванні навіть на незначні відстані, у зв'язку з чим майже весь час він проводить вдома, що призвело до втрати стосунків з друзями та близькими особами. Зазначив, що додаткових моральних страждань та переживань спричиняє той факт, що відповідно до висновку лікарів йому для підтримання стану здоров'я рекомендований нагляд лікарів за місцем проживання, прийом медикаментів, щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії-профілакторії, тобто для підтримання стану здоров'я він вимушений постійно лікуватися, бути не вдома, що також спричиняє моральні страждання.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
29 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що при укладенні з відповідачем трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, права та пільги позивача, і компенсації за роботу в таких умовах. При цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров'ю. Також зазначив, що відповідач надавав позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Вказав, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Крім того зазначив, що ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов'язків засобів захисту. Вказав, що позивач працював на підприємстві відповідача тривалий час а саме 30 років 11 місяців. Також вказав, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, а надані докази свідчать лише про наявність у нього професійного захворювання. Крім того вказав, що позивач частково втратив працездатність, а тому він має здатність до самообслуговування, та не потребує стороннього догляду чи допомоги. Зазначив, що заявлена позивачем сума моральної шкоди не є аргументованою, є необґрунтованою та завищеною, не відповідає принципам розумності та справедливості.
Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах із відповідачем, і працював: з 10 квітня 1978 року по 03 серпня 1981 року, з 27 серпня 1982 року по 04 жовтня 1982 року, з 09 серпня 1983 року по 30 вересня 1983 року, з 11 червня 1986 року по 24 жовтня 2013 року, підземним кріпильником, підземним гірничим майстром, підземним заступником начальника дільниці, гірничим майстром дільниці, завідуючим складом вибухових матеріалів, інженером з охорони праці, і був звільнений з підприємства 24 жовтня 2013 року, за власним бажанням по виходу на пенсію за віком, ст. 38 КЗПП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 28-32).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12 червня 2014 року, складеного на підприємстві ПАТ « Євраз Суха Балка», правонаступником якого є відповідач, встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) ЛН першого-другого ст., із зазначенням причин його виникнення: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу (а.с. 6-7).
Відповідно до пункту 19 вказаного Акту зазначено, що особами які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є: безпосередньо ОСОБА_1 , який працюючи в підземних умовах шахт «Ювілейна» та ім. Фрунзе ПАТ «Євраз Суха Балка» інженером з охорони праці групи внутрішнього аудиту, порушував ст. 14 ЗУ «Про охорону праці» та розділ 2 «Посадової інструкції інженера з охорони праці групи внутрішнього аудиту стану охорони праці і промислової безпеки відділу охорони праці та промислової безпеки ПАТ «Євраз Суха Балка».
11 квітня 2014 року на адресу ПАТ «Євраз Суха Балка» Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини відправлено повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_1 , із зазначенням діагнозу: хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). ЛН першого-другого ст., захворювання професійне (10.04.2014), реєстраційний номер повідомлення 324 від 10.04.2014 (а.с.8).
Внаслідок зазначеного вище професійного захворювання, Позивач 04 липня 2017 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому при повторному огляді встановлено 15% втрати професійної працездатності по хронічному обструктивному захворюванню легень з 01 серпня 2017 року безстроково, без визначення групи інвалідності, визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, ВМП, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №046049 від 04 липня 2017 року (а.с.25).
04 травня 2023 року позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено 60% втрати професійної працездатності по хронічному обструктивному захворюванню легень з 17 квітня 2023 року безстроково, встановлено третю групу інвалідності, визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: санаторно-курортне лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №127166 від 04 травня 2023 року (а.с.24).
04 травня 2023 року позивач пройшов огляд МСЕК та йому первинно встановлена третя група інвалідності з 17 квітня 2023 року, безстроково. Причиною інвалідності зазначено - професійне захворювання, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААВ №130898 від 04 травня 2023 року (а.с.24).
У зв'язку з професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями виписок з медичної картки стаціонарного хворого (а.с.10-23).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Судом встановлено, що у зв'язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 15%, та в подальшому 60%, і встановлення третьої групи інвалідності, безстроково, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування. Крім того, позивача непокоять приступи кашлю, які переходять в сухоти, турбують болі в грудній клітці, він не має змоги ходити тривалий час оскільки виникає задишка та приступи асматичного кашлю, через приступи кашлю та задишку постійно виникає відчуття нестачі повітря, і він змушений користуватися інгалятором.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому, суд враховує загальний період роботи позивача у шкідливих умовах на підприємстві відповідача впродовж 30 років 11 місяців, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності, та в подальшому безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, встановлено третю групу інвалідності, що свідчить про незворотність негативних наслідків профзахворювання на житті позивача, і виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 150 000 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1 500 гривень.
Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна,5.
Повне судове рішення складено та підписано 13 липня 2023 року.
Суддя: О. В. Колочко