Справа № 201/8003/23
Провадження № 1-кс/201/3055/2023
11 липня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 , про обрання на підставі частини шостої статті 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Єсаулівка Антрацитівського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000046 від 16.01.2023, -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтування скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22023130000000046 від 16.01.2023 за фактом умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, а також участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 у період часу з 23 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, будучи обізнаною про запланований на території окупованої частини Луганської області так званий «референдум» та перелік питань, що виносяться на його вирішення, про наслідки, що можуть настати внаслідок його проведення, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних нею дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, добровільно надала свою згоду на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме на території смт Верхній Нагольчик Антрацитівського району Луганської області. Так, підозрювана надала добровільну згоду на призначення її на так звану посаду «голови дільничної виборчої комісії № 606 Антрацитівського району Луганської Народної Республіки» та взяла участь в організації та проведенні так званого «референдуму ЛНР з питання входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , перебуваючи на виборчій дільниці у будівлі філіалу «Антрацитівського центрального міського будинку культури ім. Леніна» за адресою: Луганська область, Антрацитівський район, смт. Верхній Нагольчик, пров. Леніна, буд. 2, виконуючи відведену їй роль «голови дільничної виборчої комісії № 606 Антрацитівського району Луганської Народної Республіки», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» (мовою оригіналу), підрахунку бюлетенів тощо, прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» на тимчасово окупованій території України, тобто вказаними діями ОСОБА_6 посягнула на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Так, слідчий за погодженням з прокурором просили здійснювати розгляд поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України враховуючи достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а також те, що їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. При цьому сторона обвинувачення посилалась на те, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної є запобігання спробам вчинити останньою дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання та наполягала на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України за її відсутності, враховуючи, що остання перебуває на тимчасово окупованій території України і їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже є достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Розглянувши доводи прокурора, а також дослідивши подане клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить до таких правових висновків з наступних підстав.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
При цьому слід вважати, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинів, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, а також в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили факт участі ОСОБА_6 в незаконних виборах на тимчасово окупованій території; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 , який вказав на фотознімок ОСОБА_6 , як на особу, яку він впізнав; протоколів огляду комп'ютерних даних від 01 лютого 2023 року, 08 лютого 2023 року, 16 травня 2023 року, якими зафіксовано інформацію, розміщену в мережі Інтернет, щодо організації та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території головою дільничної виборчої комісії № 606 Антрацитівського району Луганської Народної Республіки ОСОБА_6 , чим в сукупності підтверджується причетність останньої до інкримінованих злочинів та її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 01 травня 2023 року № 254/2023 (затверджений Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється остання, належать до категорії тяжких злочинів, максимальна межа санкції одного із яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється. Зокрема доведеність означених підстав підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами та вагомістю наявних доказів про вчинення в умовах воєнного стану підозрюваною ОСОБА_6 тяжких злочинів проти основ національної безпеки України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок перебування останньої на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим оголошено її розшук, що під час дії воєнного стану значно ускладнює її відшукання та відповідно перешкоджає досягненню дієвості кримінального провадження, а отже ОСОБА_6 зможе безкарно продовжувати свої злочинні дії проти основ національної безпеки України. Тобто спосіб вчинення цього злочину дає підстави вважати, що підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роблячи висновку про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.
Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_6 , міцність її соціальних зв'язків, наявність у неї постійного місця проживання, репутацію підозрюваної, її майновий стан та відсутність судимостей у неї. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якої і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за її участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 135, 176-178, 183-197, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 16 годині 30 хвилин 11 липня 2023 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1