11 липня 2023 року м. Рівне №460/13166/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
доГенерального штабу Збройних Сил України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні та зобов'язання нарахувати та виплатити середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18.09.2020 по 20.05.2023.
10.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов та одночасно клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а також клопотання про заміну неналежного відповідача у справі.
Перевіривши матеріали справи, а також оцінюючи доводи відповідача, наведені у клопотанні про залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, ст.233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Разом з тим, на момент виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (18.09.2020), ч.2 ст.233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.3 КАС України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Таким чином, відповідач помилково посилається на редакцію ч.2 ст.233 КЗпП України, чинну на момент розгляду цієї справи.
Поряд з цим, суд наголошує, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України, у суду відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах положень ст.233 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 ст.117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Системний аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що місячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Згідно з матеріалами справи, фактично повний розрахунок відповідача з позивачем відбувся 20.05.2023, про що свідчить виписка по рахунку позивача, з позовом до суду позивач звернувся 02.06.2023, тобто в межах місячного строку, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави, передбачені ст.240 КАС України, для залишення позовної заяви в даній справі без розгляду відсутні, а клопотання відповідача необґрунтоване та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 166, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 11 липня 2023 року
Суддя Н.С. Гудима