12 липня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1575/23
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий бор гз податку на доходи фізичних осіб у сумі 170 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 11 380, 86 грн. Оскільки цей податковий борг відповідач добровільно не погасив, позивач просить суд стягнути його до місцевого бюджету Олександрійської територіальної громади.
Ухвалою судді від 05.04.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала направлена на адресу відповідача за місцем його проживання, але повернута поштою через відсутність адресата. За правилами ч.6 ст.251 КАС України ця ухвала вважається врученою відповідачу.
Відповідач відзив на позов не подав.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 21.01.2010 року по 18.01.2017 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області.
ГУ ДФС у Кіровоградській області провело камеральну перевірку звітності ФОП ОСОБА_1 та встановило факт несвоєчасного подання ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, про що складено акт №005872/11-28-53-06/ НОМЕР_2 від 22.12.2018 року.
На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області склало податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0130115306 від 22.12.2018 року про застосування штрафу в сумі 170 грн. з податку на доходи фізичних осіб.
Вказаний акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлені відповідачу на його податкову адресу у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, а тому вважаються належним чином врученими. Відповідач податкове повідомлення-рішення не оскаржив, а визначену ним суму грошового зобов'язання не сплатив.
За базами даних ДПС ОСОБА_1 є власником об'єкта житлової нерухомості - житлового будинку площею 364, 5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
ГУ ДПС у Кіровоградській області обчислило суму податку за цей об'єкт житлової нерухомості, який перебуває у власності відповідача, та надіслано йому податкові повідомлення-рішення форми "Ф" про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- №00048356-5306-1126 від 03.04.2019 року на суму 2275,68 грн. - за 2018 рік,
- №0122607-5308-1126 від 12.05.2020 року на суму 2550,75 грн. - за 2019 рік,
- №0025524-2406-1126 від 12.04.2021 року на суму 2886,93 грн. - за 2020 рік,
- №0510551-2410-1126 від 13.09.2022 року на суму 3667,50 грн. - за 2021 рік.
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу за його податковою адресою у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, і вважаються належним чином врученими. Відповідач не оскаржував ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Також він не звертався до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об'єкта нерухомого майна, бази оподаткування, нарахованої суми податку тощо. У встановлений пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України строк податкові зобов'язання відповідач не сплатив.
ГУ ДПС у Кіровоградській області у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу надіслало йому податкову вимогу форми "Ф" №162411-53 від 24.09.2021 року про його обов'язок погасити податковий борг. Податкова вимога направлена відповідачу на його податкову адресу у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, а тому вважається належним чином врученою.
Суми грошових зобов'язань, нараховані у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, заявлені позивачем до стягнення у цій справі як податковий борг.
При вирішенні спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наданими у статті 14 ПК України:
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктами 87.1, 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Воднораз, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України було передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.9 статті 102 ПК України також передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як свідчать інтегровані картки платника, податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб, складає 170 грн. Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складає 11 380, 86 грн. (2275,68 грн. + 2550,75 грн. + 2886,93 грн. + 3667,50 грн.).
У ході судового розгляду справи доведено наявність у відповідача податкового боргу, заявленого до стягнення. Доказів його погашення суду не надано.
Пунктами 9.1, 9.3 статті 9 ПК України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Нормативи розподілу коштів податку на доходи фізичних осіб між відповідними бюджетами визначені статтями 29, 64, 64-1, 66 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пунктів 10.2, 10.5 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктами 19 частини 1 статті 64, частини 2 статті 67 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, відносяться до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
Тож позов про стягнення з відповідача податкового боргу в дохід відповідних бюджетів слід задовольнити.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного та місцевих бюджетів податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 170 грн. (код КДБ 11010500).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 11 380, 86 грн. (код КДБ 18010200).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ