про повернення позовної заяви
12 липня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4106/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Канатна,35, м. Одеса,65014
до відповідача-2: Міністерства оборони України, проспект Повітрянофлотський,6, м. Київ,03168
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправною бездіяльність Міністерства оброни України щодо відмови у невнесенні змін до п.25 наказу №072-ПМ від 25.11.1996 командуючого військами Одеського військового округу змінивши формулювання звільнення з “за службовою невідповідністю” на “за станом здоров'я”;
2) зобов'язати Міністерство оборони України змінити формулювання причини його звільнення, шляхом внесення змін до п. 25 наказу №072-ПМ від 25.11.1996 командуючого військами Одеського військового округу, змінивши формулювання звільнення з “за службовою невідповідністю” на “за станом здоров'я”.
Ухвалою суду від 19.06.2023 позов залишено без руху. У вказаній ухвалі зазначено про необхідність подання до суду:
- уточнення суб'єктного складу відповідачів та/або зміст заявлених позовних вимог, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви / із чітко сформульованими позовними вимогами (ст. 5 КАС України);
- оригіналу документа про сплату 1073,60 грн. судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а саме копії посвідчення встановленого законом зразка на підтвердження другої групи інвалідності;
- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
- копію оскаржуваного наказу.
На виконання вищевказаної ухвали, 06.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, до якої долучено: заяву про поновлення строку, уточнений позов, витяг з наказу та копію пенсійного посвідчення.
Слід вказати, що вимоги ухвали про залишення без руху від 19.06.2023 в частині надання доказів звільнення від сплати судового збору, приведення у відповідність позовної заяви щодо суб'єктного складу сторін та надання копії оскаржуваного наказу позивачем виконано.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вимог ухвали від 19.06.2023 позивачем надано заяву про поновлення строку для звернення до суду.
В обґрунтування пропущення строку, вказано, що позивач неодноразово письмово і усно звертався до Міністерства оборони України з проханням внести зміни до наказу, який оскаржуєтся, але отримував відмови.
Вказує, що в період з 07.07.2014 по 26.01.2015, з 04.05.2018 по 12.02.2019 та з 31.03.2020 по 25.12.2020 він знаходився на лікуванні, про що надана відповідна довідка від 31.05.2023 №2876/10.
Наведені обставини, на переконання позивача, свідчать про поважність пропуску строку для звернення до суду.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, слід зазначити наступне.
Чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлено, що предметом позовних вимог є бездіяльність в частині не внесення змін до п.25 наказу №072-ПМ від 25.11.1996.
Позивач, який звернувся до суду з цим позовом 15.06.2023 року, пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з заявами про внесення змін в 2012 році на що отримав відповіді (лист від 17.05.2012 №1015; лист від 17.05.2012 №1015 та лист від 05.10.2012 №3720), які теж датовані 2012 роком.
Будь яких інших звернень до суду не надано.
При цьому, в проміжку з 05.10.2012 до 07.07.2014, з 27.01.2015 по 03.05.2018, з 13.02.2019 по 30.03.2020 та з 26.12.2020 по 15.06.2023 (дата звернення до суду) позивач не вчиняв жодних дій спрямованих на відновлення його порушених прав.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
В зв'язку із наведеним, у заяві про поновлення строку звернення до суду не надано належного пояснення щодо причин пропуску позивачем строків звернення до суду в межах шестимісячного строку, які передують дню звернення до суду.
Відтак, позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Слід зауважити, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Вважаю за необхідне наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Проте, всупереч вимогам ухвали суду від 19.06.2023 року, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують поважність пропуску строку для звернення до суду.
Таким чином, відсутні докази поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позивач не навів вагомих причин та не надав жодних доказів неможливості звернення до суду у строк визначений КАС України.
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов висновку, що, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО