про повернення позовної заяви
12 липня 2023 року м. Київ № 320/12913/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Командира військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Командира військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати бездіяльність відповідачів стосовно ненадання довідки про обставини травми встановленого зразка ОСОБА_1 - неправомірними;
- зобов'язати відповідачів надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми встановленого зразка.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду уточненої позовної заяви в кількості примірників відповідно до кількості учасників справи у якій детально викласти обставини спірних правовідносин з посиланням на відповідні докази, в частині щодо кожного з відповідачів, а також сформулювати позовні вимоги конкретно до кожного відповідача та визначити перелік документів, що додаються до позовної заяви та надати до суду належним чином завірену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
04.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши позовну заяву та заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.
Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2023, у ній зазначено, що ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Водночас, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.
Одночасно, суддя звернув увагу, що за змістом наведених норм Конституції України та КАС України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі №522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги ст. 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Також п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У даному випадку позивачем заявлені позовні вимоги, зокрема, до відповідачів обох одночасно, а саме Міністерства оборони України та Командира військової частини НОМЕР_1 , однак не наведено обґрунтування в якій частині кожний з відповідачів порушив його право, і які дії повинен вчинити саме конкретний відповідача на відновлення порушеного права.
Таким чином, для усунення зазначених недоліків позивачу необхідно було подати уточнену позовну заяву у якій детально викласти обставини спірних правовідносин з посиланням на відповідні докази, в частині щодо кожного з відповідачів, а також сформулювати позовні вимоги конкретно до кожного відповідача.
При цьому, позивачем у встановлений судом строк не усунено зазначених недоліків позовної заяви, не повідомлено суд про наявність вагомих підстав, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, та не заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи вищевказане та те, що позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.04.2021 не виконані, тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
Водночас, суддя звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Командира військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.