Ухвала
11 липня 2023 року
місто Київ
справа № 760/9372/22
провадження № 61-10003ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2023 року у провадженні за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича, боржник - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила:
визнати дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С. П. під час виконання виконавчого провадження, що полягають у порушенні вимог статей 18, 26, 28, 47 Закону України «Про виконавче провадження», а також недотриманні вимог статей 4, 8, 36 Закону України «Про державну службу», протиправними;
постановити окрему ухвалу з приводу протиправних дій начальника відділення № 04085 АТ «Укрпошта» ОСОБА_2., визнати його дії протиправними, що суперечать вимогам законодавства України та зобов'язати його видати грошові кошти в сумі 31 777,07 грн на підставі паспорта та ідентифікаційного коду отримувача, без надання поштовому відділенню їх копій та без заповнення отримувачем коштів опитувальника клієнта;
направити окрему ухвалу прокурору, із зазначенням строку на відповідь суду про вжиті ним заходи до ОСОБА_2 щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за статтями 356, 364 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року, залишеною без змінпостановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2023 року, у скарзі ОСОБА_1 відмовлено.
05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2023 року, яку 07 липня 2023 року доповнила, просить зазначені судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявниці до судової гілки влади, а також надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, яка не стосується прав, свобод та інтересів заявниці.
Зокрема, заявниця зазначає:
«ІНФОРМАЦІЯ_1»;
«ІНФОРМАЦІЯ_2»;
«ІНФОРМАЦІЯ_3»;
«ІНФОРМАЦІЯ_4»;
«ІНФОРМАЦІЯ_5»;
« ІНФОРМАЦІЯ_6»;
«ІНФОРМАЦІЯ_7»;
«ІНФОРМАЦІЯ_8»;
«ІНФОРМАЦІЯ_9».
Зазначене є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів заявниці, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Такий виклад касаційної скарги є виявом неповаги до суду, а тому Верховний Суд констатує, що подання цієї скарги є зловживанням заявницею її процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.
Отже, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 скарги у цій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим скарга підлягає поверненню заявниці.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2023 року у провадженні за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича, боржник - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», вважати неподаною та повернути заявниці.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко