Ухвала
07 липня 2023 року
м. Київ
справа № 127/19229/19
провадження № 61-9377ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виділ частки майна в натурі, що є спільною сумісною власністю,
У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду 23 червня 2023 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі заявник не звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційна скарга, подана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 26 червня 2023 року, за формою та змістом не відповідає вимогам, зазначеним в статті 392 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України 3) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Касаційна скарга не містить повного переліку учасників справи, зокрема не вказано відповідачів, - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заявником не надано копій касаційної скарги для учасників справи, тому заявнику слід зазначити вказаних осіб та надати копії касаційної скарги для всіх учасників справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України рішення (ухвала), що оскаржується.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить «розглянути касаційне оскарження» та постановити окрему ухвалу, однак, зі змісту касаційної скарги можна зробити висновок, що об'єктом касаційного оскарження є ухвала Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, тому ОСОБА_1 необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, зазначивши, яке судове рішення вона оскаржує.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Викладені в касаційній скарзі обставини не містять посилань на вказані випадки, не містять доводів заявника щодо порушенням апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, а тому не є підставами касаційного оскарження в розумінні статті 389 ЦПК України, тому заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з вказівкою на випадки, передбачені статтею 389 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 58 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Касаційну скаргу підписано ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 , однак на підтвердження наявності повноважень на представництво ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції вказаною особою не надано жодних документів. У зв'язку з цим, заявнику слід надати докази того, що ОСОБА_2 має право представляти інтереси ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 58 ЦПК України.
Положеннями пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У зв'язку з недотриманням заявником вказаних положень, йому слід додати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів для всіх учасників справи.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником порушено вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку становить 536,80 грн (2 684*0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 04 серпня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України, у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Судді Н. Ю. Сакара