Ухвала
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 569/10421/17
провадження № 61-9995ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ
в натурі частки із майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- провести розподіл житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , виділивши йому в натурі 1/2 частину зазначеного житлового будинку;
- припинити право спільної часткової власності та визнати за ним право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята 1/2 частиною житлового будинку, яку буде йому виділено, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї частини житлового будинку, шляхом встановлення межі поділу загальної площі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами відповідно до варіантів, які будуть визначені висновком експертизи.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено.
Проведено розподіл житлового будинку, розташованого в
АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виділивши ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину зазначеного житлового будинку, відповідно до варіанту 1 висновку судової інженерно- технічної експертизи № 8483-8464 від 28 вересня 2018 року, приміщення позначені синій кольором:
На першому поверсі:
1-4-столову площею 8,7 кв. м.;
1-5 - житлову кімнату площею 20,7 кв. м.;
Разом: 29,4 кв. м.
на другому поверсі:
1 -13 - житлову кімнату площею 19,5 кв. м.
1-14 - гардероб площею 13,7 кв. м.
1-15- житлову кімнату площею 17,2 кв. м.
1 - 16 - санвузол площею 5,8 кв. м.
1-10* - частину коридору площею 3,3 кв. м.
Разом: 59,5 кв. м.
Всього 88,9 кв. м.
Припинено право спільної часткової власності.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята 1/2 частиною житлового будинку, яку виділено ОСОБА_2 та на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї частини житлового будинку, шляхом встановлення межі поділу загальної площі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 між сторонами відповідно до першого варіанту визначеного висновком експерта, а саме виділено частину земельної ділянки геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника, починаючи
з фасадної - 7,78; 48,48; 10,75; 35,17; 5,24; 9,81;2,98;3,97 м площею 436,5 кв.м., зображеної на схемі розподілу земельної ділянки (додаток 4);
Частину земельної ділянки під житловим будинком (літ. А-2) площею -
127 кв. м. залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 920,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня
2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня
2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ
у натурі частки із майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня
2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Здійснено поділ житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , припинивши право спільної часткової власності на нього.
Виділено ОСОБА_2 у власність у натурі частку в житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у складі таких приміщень та споруд: на першому поверсі : 1-4 - столову, площею 8,7 кв. м.; 1-5 - житлову кімнату, площею 20,7 кв. м.; Разом: 29,4 кв. м.; на другому поверсі: 1-13 - житлову кімнату площею 19,5 кв. м.,
1-14 - гардероб площею 13,7 кв. м., 1-15 - житлову кімнату площею
17,2 кв. м., 1-6 - санвузол площею 5,8 кв. м., 1-10* - частину коридору площею 3,3 кв. м., Разом: 59,5 кв. м., Всього 88,9 кв. м.
Виділено ОСОБА_1 у власність у натурі частку в житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у складі таких приміщень та споруд: на першому поверсі : 1-1 - коридор площею 5,2 кв. м., 1-2- коридор площею 11,0 кв. м., 1-3- кухню площею 9,9 кв. м., 1-6-санвузол площею 4,9 кв. м.; 1-7 - кладову площею
1,6 кв. м.; 1-8 - котельню площею 8,8 кв. м., 1-9 - гараж площею 20,2 кв. м. Разом: 61,6 кв. м; на другому поверсі: 1-10 - частину коридору площею
12,3 кв. м., 1-11 - житлову кімнату площею 15,1 кв. м., 1-12 - житлову кімнату площею 15,3 кв. м.; Разом: 41,6 кв. м. Всього 104,3 кв. м.
Зобов'язано ОСОБА_2 :
- влаштувати перегородку між приміщеннями 1-3 та 1-4 на першому поверсі;
- влаштувати перегородку у приміщенні 1-10, розділивши його на дві частини 1-10* та 1-10 на другому поверсі;
- влаштувати у перегородці дверний проріз між приміщеннями 1-10* та 1-13 на другому поверсі;
- влаштувати вхід на другий поверх у приміщення 1-15, через балкон
(без втручання в огороджувальні та несучі конструкції):
- влаштувати вхідні сходи на другий поверх на балкон, для доступу
у приміщення 1-15 другого поверху; існуючі двері замінити на подвійні, облаштувати балкон (засклити, обшити теплоізолюючими матеріалами) та поєднати ці сходи з існуючим ґанком «а1»;
- перед входом у житлове приміщення 1-5 влаштувати 3-е дверей, ганок «а1» засклити, обшити теплоізолюючими матеріалами, влаштувати вхід
з подвійними дверима;
- влаштувати автономну систему опалення, отримавши технічні умови,
і провівши відповідні роботи;
- реконструювати автономну систему електропостачання з оснащенням приладу для ведення відокремленого обліку з використанням електроплити для приготування їжі у виділеному йому частині будинку;
- влаштувати автономну систему водопостачання з оснащенням приладу для ведення відокремленого обліку (лічильника);
Зобов'язано ОСОБА_1 :
- закласти дверний проріз (із цегли) між приміщеннями 1-2 та 1-5 на першому поверсі;
- закласти дверний проріз між приміщеннями 1-10 та 1-13 на другому поверсі,
- реконструювати автономні системи опалення, водопостачання, електропостачання та газопостачання, каналізації з оснащенням приладів для ведення відокремленого обліку у виділеній їй частині будинку.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та має загальну площу 0,1000 га.
Виділено в натурі ОСОБА_2 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до першого варіанту, як першому співвласнику, визначеного висновком судової інженерно-технічної експертизи від 28 вересня 2018 року
№ 8463-8464, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз а саме: частину земельної ділянки геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника, починаючи з фасадної - 7,78; 48,48; 10,75; 35,17; 5,24; 9,81; 2,98; 3,97 м площею 436,5 кв. м., зображеної на схемі розподілу земельної ділянки синім кольором (в додатку 4 експертом вказано як другому співвласнику).
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та має загальну площу 0,1000 га.
Виділено в натурі ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до першого варіанту, як другому співвласнику, визначеного висновком судової інженерно-технічної експертизи від 28 вересня 2018 року
№ 8463-8464, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз а саме: частину земельної ділянки геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника, починаючи з фасадної - 12,36, 3,97;, 10,04; 9,78; 7,76; 35,17; 9,89; 49,79 площею 436,5 кв. м, зображеної на схемі розподілу земельної ділянки червоним кольором (в додатку 4 експертом вказано як першому співвласнику.
Частину земельної ділянки під житловим будинком (літ.А-2) площею -
127 кв. м. залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 920,00 грн.
03 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2023 року (надійшла до суду 05 липня
2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Зазначає, що копію оскаржуваної постанови нею було отримано у приміщенні суду апеляційної інстанції 07 червня 2023 року, що підтверджено доказами.
Дослідивши клопотання заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права
та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Заявник посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, однак не наводить обов'язкові підстави передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (хоча про умову їх обґрунтування прямо вказано в пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2017 році та заявляв одну позовну вимогу майнового характеру, а саме: визнання права власності на земельну ділянку; та одну позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн; відповідно ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 640,00 грн. А максимальний розмір судового збору для фізичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 4 800,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (відсутнє визначення вартості спірної земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру
(640,00*200% = 1 280,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Слід зауважити, що суд не бере до уваги додану до касаційної скарги квитанцію від 03 липня 2023 року № 1176144656 про сплату судового збору в розмірі 2 560,00 грн, оскільки вказані кошти сплачені на неналежний розрахунковий рахунок.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць