Ухвала
10 липня 2023 року
місто Київ
справа № 204/8115/21
провадження № 61-9395ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, просила визнати недійсною додаткову угоду від 17 квітня 2013 року № 1 до кредитного договору від 22 червня 2005 року № DNK0GK00000095, укладену з АТ КБ «ПриватБанк», оскільки відповідно до умов зазначеної угоди фактично збільшився обсяг відповідальності позивачки.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року, залишеним без змінпостановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, позов задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду від 17 квітня 2013 року № 1 до кредитного договору від 22 червня 2005 року № DNK0GK00000095, укладену між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк».
20 квітня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявникові (провадження № 61-5986ск23).
У червні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
АТ КБ «ПриватБанк» заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що вперше він звернувся з касаційною скаргою у межах тридцятиденного строку з дня ухвалення рішення суду апеляційної інстанції. У червні 2023 року засобами поштового зв'язку заявник отримав копію ухвали Верховного Суду від 22 травня 2023 року про повернення йому касаційної скарги, у межах розумного строку він повторно звернувся з касаційною скаргою, що є підставою для поновлення пропущеного строку.
Ураховуючи наведені заявником обставини, які підтверджені доказами, Верховний Суд вважає, що є підстави для поновлення процесуального строку.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, заявник в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, від 02 грудня 2015 року у справі
№ 6-1341цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16; у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі № 756/9955/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 379/1256/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі № 909/330/16, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18436/16, від14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 757/12646/16, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 523/7609/17, від 17 листопада 2021 року у справі № 200/4037/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а також відмови у відкритті касаційного провадження.
Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року.
Витребувати з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 204/8115/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
О. В. Ступак