Постанова
Іменем України
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 947/38560/20
провадження № 61-3072св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - ДМ»,
третя особа - Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - ДМ» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року у складі судді Бескровного Я. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - ДМ» (далі - ТОВ «Бона Віта - ДМ»), третя особа - Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1 разом зі своєю сім'єю, має статус ветерана війни - учасника бойових дій.
У серпні 2020 року він звертався до ТОВ «Бона Віта - ДМ» з подачею відповідних документів, з вимогою щодо врахування 75% знижки на житлово-комунальні послуги, однак відповіді не отримав, а відповідач продовжує нараховувати йому такі послуги у розмірі 100%.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати управляючу компанію ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» здійснити перерахунок нарахованих та сплачених коштів за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття та ТПВ, послуг з охорони об'єкта, послуг адміністратора, утримання та обслуговування СКД, утримання дахової котельні, розподіл природного газу, холодне водопостачання, електроенергії опалення та інші) з 01 липня 2020 року по дату прийняття рішення судом щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій він проживає, з урахуванням 75% знижки, як учаснику бойових дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано управляючу компанію ТОВ «БОНА ВІТА-ДМ» здійснити перерахунок нарахованих та сплачених коштів за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття та ТПВ, послуг з охорони об'єкта, послуг адміністратора, утримання та обслуговування СКД, утримання дахової котельні, розподіл природного газу, холодне водопостачання, електроенергії та опалення) з 01 липня 2020 року до 16 липня 2021 року щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 , з урахуванням 75% знижки, як учаснику бойових дій.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що право позивача на користування пільгою - 75%, порушено відповідачем та підлягає захисту у заявлений спосіб, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, передбачені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо отримання житлово-комунальних послуг, які надає відповідач, з урахуванням знижки на їх оплату у розмірі 75%, як учаснику бойових дій.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - ДМ» залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд вважав рішення районного суду законним та обґрунтованим.
При цьому, апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасників справи, вказавши, що вони були належно повідомлені про судове засідання 26 січня 2023 року, що підтверджується довідками секретаря судового засідання про доставку електронних листів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «Бона Віта - ДМ», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції належно не повідомив ТОВ «Бона Віта - ДМ» про розгляд справи, оскільки офіційної електронної адреси товариство не має, а із заявою про надіслання повісток через СМС-повідомлення до суду не зверталося, чим суд порушив його право на судовий захист.
Розглянувши справу без повідомлення відповідача, апеляційний суд не врахував їх доводи й пояснення по суті апеляційної скарги та позову ОСОБА_1 .
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
12 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «Бона Віта - ДМ» вказує порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ «Бона Віта - ДМ» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
З огляду на матеріали справи оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Верховним Судом встановлено, що судом апеляційної інстанції не було належно повідомлено ТОВ «Бона Віта - ДМ» про розгляд справи 26 січня 2023 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини перша, п'ята, сьома статті 14 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Судом апеляційної інстанції повістка ТОВ «Бона Віта - ДМ» була надіслана на електронну адресу office@bonavita.od.ua.
Проте, ТОВ «Бона Віта - ДМ» не вказувало таку електронну адресу, як засіб зв'язку, у жодному процесуальному документі у справі та вона не є офіційною електронною адресою, не зареєстрована у єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Крім того, апеляційним судом було надіслано СМС-повідомлення ТОВ «Бона Віта - ДМ» з текстом судової повістки, про що була складена відповідна довідка.
Проте, ця довідка про доставку SMS не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно зпункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, відповідно до частини тринадцятої статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У матеріалах справи відсутня заява ТОВ «Бона Віта - ДМ» про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належно повідомив ТОВ «Бона Віта - ДМ»про дату, час і місце судового засідання.
Отже, оскільки судом апеляційної інстанції повістка про дату, час та місце розгляду справи на офіційну електронну адресу ТОВ «Бона Віта - ДМ» з доменним іменем «@mail.gov.ua» не надсилалася, як і на поштову адресу в паперовому вигляді, а товариство не подавало до суду заяву про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, то суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі ТОВ «Бона Віта - ДМ», належно не повідомленого про такий розгляд.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130, 372 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Частиною першою статті 6 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ТОВ «Бона Віта - ДМ»про дату, час та місце розгляду справи 26 січня 2023 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення, її розгляд не відклав, причин неявки відповідача до суду не з'ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ТОВ «Бона Віта - ДМ»обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив його про розгляд справи, ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому оскаржуване судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а не із ухваленням нового рішення по суті спору, як це просить заявник, так як імперативними нормами ЦПК України передбачено саме такий результат розгляду справи в касаційному порядку.
Керуючись статтями 400-402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - ДМ» задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник
С. Ф. Хопта