Ухвала
Іменем України
10 липня 2023 року
м. Київ
справа № 607/10326/22
провадження № 61-9346ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року у складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Костів О. З., Шевчук Г. М.,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту.
26 січня 2023 року в судовому засіданні ОСОБА_3 подав клопотання про вступ у справу, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 про залучення його, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі.
Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_3 та звернувся з апеляційною скаргою до Тернопільського апеляційного суду.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що після одержання судом матеріалів справи, прослухавши звукозапис судового засідання Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції ухвалено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення його, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі. Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки доводів апеляційної скарги про те, чи вирішуються (зачіпаються) безпосередньо при розгляді даного спору у суді першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3 , оскільки апеляційне провадження у справі відкрито помилково, а заперечення на дану ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
У червні 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 , в особі свого представника ОСОБА_4 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України в касаційному порядку підлягають перегляду судові рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Системне тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз матеріалів касаційної скарги ОСОБА_3 та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року в апеляційному порядку по суті не переглядалась, а отже не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року з підстав визначених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перевірки доводів апеляційної скарги.
Крім того, у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копію ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року отримав 26 травня 2023 року, що підтверджується копією заяви з відміткою про отримання, та звернувся з касаційною скаргою до відділення поштового зв'язку 22 червня 2023 року.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи є поважними підставами пропуску строку.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_3 , зміст ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому заперечення на цю ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можливо включити до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене у цій справі.
Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
За результатами системного аналізу статей 255, 362, 374 ЦПК України, встановлено, що у випадку прийняття до розгляду апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки відсутня в переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги, відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України.
Верховний Суд враховує, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору не перешкоджає подальшому провадженню у справі (не є остаточним рішенням), а тому особа має право включити до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заперечення на вказану ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року є необґрунтованою.
Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.
У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2023 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак