про залишення позовної заяви без руху
12 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/939/23
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від 06.06.2023
Позивач: Фермерське господарство «МП Горизонт»,
код ЄДРПОУ 21404115, вул. В. Вернадського, 5 Б, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500
Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,
код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
Предмет спору: про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним донарахування обсягів природного газу,
Фермерське господарство «МП Горизонт» звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Чернігівгаз» від 27.12.2022 в частині задоволення акта про порушення від 09.02.2023 №CN003501 по споживачу ФГ «МП Горизонт»;
- визнати протиправним донарахування Фермерському господарству «МП Горизонт» відповідачем обсягів природного газу на суму 1 154 080,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю дій відповідача щодо складання акта про порушення №CN003501 від 09.02.2023, прийняття рішення про затвердження акта про порушення та проведення нарахування необлікованого об'єму природного газу. Позивач вважає, що відповідач не мав підстав здійснювати донарахування об'єму природного газу, внаслідок встановлення несправності лічильника, за обставин вчасного здійснення споживачем чергової повірки лічильника, відсутності фіксації позаштатного режиму роботи лічильника, відсутності доказів несанкціонованого втручання в роботу лічильника, його пошкоджень, порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які могли вплинути на результати вимірювання та зауважень до роботи коректора Універсал. Також позивач вказує на наявність ряду порушень під час процедури обстеження та повірки ЗВТ.
Відповідно до ч. 1, пунктів 4, 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у позовній заяві зазначено про те, що 27.02.2023 було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, про що складено акт №27; в подальшому на підставі рішення комісії Оператора ГРМ виконаний розрахунок обсягів споживання природного газу згідно з Кодексом ГРМ на суму 1 384 897,08 грн.
До позовної заяви позивач додав копію протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, по АТ «Чернігівгаз» №27 від 27.02.2023, копію рахунку на оплату №63007462 на сплату необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу на суму 1 384 897,08 грн.
Проте у прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Чернігівгаз» від 27.12.2022 та визнати протиправним донарахування Фермерському господарству «МП Горизонт» відповідачем обсягів природного газу на суму 1 154 080,90 грн.
Крім того, позивачем не наведено способів захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, щодо кожної із своїх позовних вимог (п.4 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Тобто предмет позову не відповідає фактичним підставам позову та наданим доказам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач просить суд як визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в частині задоволення акта про порушення, так і визнати протиправним донарахування обсягів природного газу на суму 1 154 080,90 грн.
Оскільки оскаржуваним рішенням комісії не затверджувався обсяг та вартість донарахованого природного газу, а лише зазначено про необхідність проведення такого перерахунку, визнання його недійсним не свідчитиме про автоматичне скасування відповідного донарахування, у тому числі в розрізі правильності здійснених розрахунків.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем фактично заявлено дві окремі вимоги немайнового характеру, які передбачають різні способи захисту.
Отже, загальний розмір судового збору, який позивач мав сплатити за подання цієї позовної заяви, становить 5 368,00 грн (2684,00+2684,00).
Позивач як доказ, що підтверджує сплату судового збору, до позовної заяви додав платіжну інструкцію №545 від 29.06.2023 на суму 2 684,00 грн.
Таким чином, позивач сплатив судовий збір у розмірі, який є на 2 684,00 грн меншим за ставки, визначені законом.
Відтак суд доходить висновку, що позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
У справах «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany», «Kreuz v. Poland», «Пелевін проти України», «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини», п. 59; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі «Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- зазначення предмету позову, виходячи із вказаних фактичних підстав позову та наданих доказів,
- зазначення способів захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, щодо кожної із своїх позовних вимог.
До заяви мають бути додані докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом триденний строк.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 12.07.2023 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун