04 липня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/721/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до Фізичної особи-підприємця Царенка Михайла Івановича
про стягнення 53769,50 грн.
Секретар судового засідання Безверха І.М.
Представники учасників справи:
Позивач: ФОП Корякін Д.В.;
Відповідач - Починок О.І., адвокат.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.
1.1. 25.05.2023 Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Царенка Михайла Івановича.
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 53769,50 грн, зокрема 3% річних у розмірі 172,59 грн та інфляційних витрат у розмірі 53596,91 грн за прострочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22).
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22), яке набрало законної сили 07.11.2022, cтягнуто з фізичної особи-підприємця Царенка Михайла Івановича на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 299985,00 грн боргу та 4499,80 грн витрат зі сплати судового збору. Зобов'язано Орган (особу), які здійснюватимуть примусове виконання даного рішення, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 299985,00 грн. з 03.05.2022 (дати звернення до суду з позовною заявою) до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - основний борг; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
20.03.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22) залишено без змін.
20.04.2023 Фізична особа-підприємець Царенко Михайло Іванович на підставі платіжної інструкції №1248731405 перерахував на рахунок Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 304484,80 грн з призначенням платежу: " на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22) сума боргу 299985,00 грн, судовий збір 4499,80 грн".
Позивач на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 172,59 грн 3% річних за період з 26.04.2022 (дата укладення договору про відступлення права вимоги) по 02.05.2022 та 53596,91 грн інфляційних втрат за період з 26.04.2022 (дата укладення договору про відступлення права вимоги) по 20.04.2023 (дати сплати коштів на виконання рішення суду).
1.4. 29.05.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/721/23. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначити на 04.07.2023 о 12 год. 00 хв.
1.5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав учасникам справи: позивачу - електронною поштою, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцем проживання, який 06.06.2023 вручено відповідачу (а. с. 23).
1.6. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.7. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.8. У судове засідання 04.07.2023 з'явився представник відповідача адвокат Починок Олександр Іванович. Позивач взяв участь у судовому засіданні у режимі відео конференції
1.9. Позивач у судовому засіданні просив суд позов задовольнити повністю, заперечив проти доводів представника відповідача щодо розрахунку інфляційних втрат та зазначив, що у позові визначив період їх нарахування, а укладення договору відступлення права вимоги є моментом вимоги про стягнення з відповідача коштів, а тому заперечення відповідача спростовується матеріалами справи.
1.10. Представник відповідача адвокат Починок О.І. просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не подав розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, посилався на постанови Верховного Суду від 04.06.2019 №916/190/18 та від 26.06.2020 №905/21/19 при розгляді аналогічних справ.
1.11. 04.07.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
1.12. 04.07.2023, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення до справи №925/721/23.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд
2. Обставини, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 172,59 грн 3% річних та 53596,91 грн інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання.
2.2. Підставами позову обставини, якими позивач доводить невиконання відповідачем грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22), яким cтягнуто з відповідача та користь позивача 299985,00 грн боргу та 4499,80 грн витрат зі сплати судового збору.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є обставини невиконання відповідачем грошового зобов'язання рішення та не сплати позивачу 299985,00 грн боргу; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.1.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22), яке набрало законної сили 20.03.2023, cтягнуто з фізичної особи-підприємця Царенка Михайла Івановича на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 299985,00 грн боргу та 4499,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Зобов'язано Орган (особу), які здійснюватимуть примусове виконання даного рішення, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 299985,00 грн. з 03.05.2022 (дати звернення до суду з позовною заявою) до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - основний борг; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
3.1.2. Рішенням суду встановлено, що згідно з видатковою накладною №132 від 27 серпня 2019 року ТОВ "АГРОСЕНС ГРУП" поставило, а ФОП Царенко М.І. отримав товар - соєвий жмих на суму 299985,00 грн., у тому числі ПДВ, розрахунок за який здійснено не було.
3.1.3. Постановою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 у справі №925/1368/20 ТОВ "АГРОСЕНС ГРУП" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича
3.1.4. За результатом проведення другого повторного аукціону, оформленого протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-04-04-000008-3від 14.04.2022, з продажу права вимоги ТОВ "АГРОСЕНС ГРУП" до ФОП Царенко М.І. у розмірі 299 985,00 грн., за видатковою накладною №132 від 27 серпня 2019 року ФОП Корякіна Д.В. було визнано переможцем та у подальшому відступлено йому вищезазначене право вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги від 26 квітня 2022 року.
3.2. Враховуючи суб'єктний склад сторін у цій справі та у справі №925/1368/20(925/371/22) та вимоги частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, підстави виникнення майнового зобов'язання між сторонами, розмір грошового зобов'язання відповідача та обставини набуття позивачем права вимоги до відповідача не підлягають доказуванні у цій справі
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
4.1.1. 20.04.2023 Фізична особа-підприємець Царенко Михайло Іванович на підставі платіжної інструкції №1248731405 перерахував на рахунок Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 304484,80 грн з призначенням платежу: " на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22) сума боргу 299985,00 грн, судовий збір 4499,80 грн" (а.с. 6).
4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. Між сторонами виникли майново-господарське зобов'язання на підставі договору поставки укладеного у спрощений спосіб.
5.5.2. 27.08.2019 ТОВ "АГРОСЕНС ГРУП" поставило, а відповідач отримав товар - соєвий жмих вартістю 299985,00 грн.
5.5.3. Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 299985,00 грн, виконавши його 20.04.2023.
5.5.4. Позивач па підставі договору відступлення права вимоги від 26.04.2022 набув право вимоги ТОВ "АГРОСЕНС ГРУП" до ФОП Царенко М.І. у розмірі 299985,00 грн., за видатковою накладною №132 від 27.08.2019.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
6.1. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.3. Відповідно до стаття 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.4. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.5. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
6.6. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору поставки.
7.2. Причиною виникнення спору порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару.
7.3. Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право на отримання боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
7.4. Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що позивач не надав належного розрахунку позовних вимог.
7.5. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, опосередковують відносини поставки.
7.6. Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 299985,00 грн.
7.7. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2022 у справі №925/1368/20(925/371/22) з відповідача на користь позивача cтягнуто 299985,00 грн боргу, зобов'язано орган (особу), які здійснюватимуть примусове виконання даного рішення, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 299985,00 грн. з 03.05.2022 (дати звернення до суду з позовною заявою) до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - основний борг; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
7.8. Судове рішення про стягнення коштів та грошове зобов'язання виконано відповідачем 20.04.2023.
7.9. Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
7.10. Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
7.11. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
7.12. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 сформованого висновок, що враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
7.13. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
7.14. Позивач нарахував відповідачу 172,59 грн 3% річних за період з 26.04.2022 (дата укладення договору про відступлення права вимоги) по 02.05.2022 та 53596,91 грн інфляційних втрат за період з 26.04.2022 (дата укладення договору про відступлення права вимоги) по 20.04.2023 (дати сплати коштів на виконання рішення суду), що є предметом стягнення у даній справі.
7.15. Розрахунок позивача про стягнення з відповідача 172,59 грн 3 % річних за період з 26.04.2022 по 02.05.2022 та за період з 26.04.2022 по 19.04.2023 включно 53596,91 грн інфляційних втрат перевірений судом та виконаний правильно, з урахуванням розміру боргу та періоду прострочення.
7.16. Відхиляючи твердження відповідача про відсутність належного розрахунку позовних суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 у справі 922/3928/20, від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18, від 11.02.2021 у справі № 910/18996/16 за змістом яких у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
7.17. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
7.18. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
7.19. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
7.20. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
7.21. Невиконання відповідачами свого обов'язку зі сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні.
7.22. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
7.23. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 172,59 грн 3 % річних за період з 26.04.2022 по 02.05.2022 та 53596,91 грн інфляційних втрат за період з 26.04.2022 по 19.04.2023 включно суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн на підставі платіжної інструкції №44 від 15.05.2023 (а. с. 5).
8.2. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.3. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Царенка Михайла Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 172,59 грн ( сто сімдесят дві гривні 59 копійок) 3% річних та 53596,91 грн (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 91 копійку) інфляційних витрат, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 12.07.2023.
Суддя А.І. Гладун