18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 червня 2023 року Справа № 04/14-10/5026/2337/2011(925/633/23)
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями банкрутного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В., м.Черкаси, вул.Героїв Дніпра,7, кв.171
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд", м.Черкаси, вул.30 років Перемоги,22;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго,38
про стягнення безпідставно отриманих 107745,19 грн,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Юдицького О.В. - ліквідатор банкрута, за посадою;
від відповідача-1: Шильдського С.В. - директор, за посадою,
Севастьянової А.В. - адвокат, за ордером;
від відповідача-2: участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В. звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" з вимогою про солідарне стягнення 107745,19 грн як доходів (безпідставно отриманих грошових коштів) та процентів за використання нерухомого майна, що належить ТОВ "Сван-1" на праві власності.
Ухвалою суду 15.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 02.06.2023.
Відповідач-2 участі представника у судове засідання не забезпечив.
До дня судового засідання від учасників справи надійшли такі документи:
від відповідача-1 - відзив від 30.05.2023 (вх.суду №9155/23 від 31.05.2023), в якому позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні повністю. Відзив містить клопотання про продовження строку на подання витребуваних ухвалою суду від 15.05.2023 доказів (платіжних документів, які підтверджують отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" від Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" грошових коштів на виконання умов договору від 01.09.2021 №32/21 оренди нежилого приміщення по вул.30-річчя Перемоги,22 в м.Черкаси загальною площею 128,40 кв.м у період з жовтня 2021 року до березня 2022 року) на 10 днів, мотивоване неможливістю їх подання у визначений судом строк з огляду на перебування бухгалтера товариства за межами міста;
від відповідача-2 - 1) відзив на позов від 24.05.2023 №205 (вх.суду №8969/23 від 29.05.2023);
2) клопотання від 24.05.2023 №206 (вх.суду №8968/23 від 29.05.2023) про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 16.06.2023:
представник позивача вимоги підтримав та вказує на безпідставне утримання коштів орендної плати відповідачами за майно, яке їм не належить. На підставі приписів ст.1212 ЦК України просить стягнути солідарно з відповідачів 107745,19 грн. боргу з урахуванням відсотків за користування коштами.
Представники відповідача-1, кожен окремо, вимоги заперечили та вказали, що між ним та позивачем не існує ніяких договорів оренди, оплатного чи безоплатного використання майна, тому приписи ст. 1212 ЦК України до спірних відноси не можуть бути застосовані. Просять в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач-2 проти позову заперечив письмово та вказав, що орендна плата на підставі окремого двостороннього договору товариству "Маг-Трейд" внесена повністю. Жодних зобов'язань перед ТОВ "Сван-1" відповідач-2 не має.
За результатами судового розгляду оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
01.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру - постанова Господарського суду Черкаської області у справі №04/14-10/5026/2337/2011. Арбітражний керуючий О.В.Юдицький призначений ліквідатором банкрута.
В період грудня 2010-січня 2011 з володіння ТОВ "Сван-1" за договорами купівлі-продажу вибули 5 об'єктів нерухомого майна за адресами:
- вул. 30-річчя Перемоги, 22 в м.Черкаси;
- вул. Вернигори, 4 в м.Черкаси;
- вул. Ярославська, 11 в м.Черкаси;
- вул. В.Чорновола (Енгельса), 142-142А в м.Черкаси;
- вул. Т.Шевченка (Жовтнева), 4 в м.Сміла.
За позовами ліквідатора банкрута всі договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна господарським судом Черкаської області визнані недійсними. Рішення суду набрали законної сили.
За рішенням господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі №04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) позов ТОВ "Сван-1" задоволено повністю та витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Маг-Трейд" (відповідач-1) нежитлове приміщення (магазин) першого поверху літ. “А-9” з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси, яке вибуло із власності позивача.
Постановою ПАГС від 11.10.2021 рішення суду залишено без змін, апеляційна скарга ТОВ "Маг-Трейд" - без задоволення.
В ліквідаційній процедурі ТОВ "Сван-1" було встановлено, що 01.09.2021 між відповідачами ТОВ "Маг-Трейд" (орендодавець) та ТОВ "Незалежна лабораторія "ІНВІТРО" (орендар) був укладений договір оренди №32/21 спірного нерухомого майна. Розмір орендної плати становить 18200 грн/місяць. За повідомленням орендаря (відповідач2) сума орендної плати за період жовтня 2021-березня 2022 сплачена орендодавцеві (відповідач1) повністю, заборгованості немає.
18.01.2022 позивачем на адресу відповідача1 направлена вимога про негайну передачу нерухомого майна власнику та повернення доходів за використання спірного майна (а.с. 53-55). 31.01.2022 вимога вручена відповідачеві1 (а.с. 56).
02.02.2022 позивачем на адресу відповідача1 направлена повторна вимога про негайну передачу нерухомого майна власнику та повернення доходів за використання спірного майна (а.с. 57-59). 08.02.2022 вимога отримана представником відповідача1 під розписку (а.с. 59 зворот).
02.03.2022 за Актом приймання-передачі ТОВ "Маг-Трейд" повернуло власнику ТОВ "Сван-1" спірне приміщення магазину літ А-9 загальною площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси (а.с. 63-64).
07.04.2022 відповідачеві1 направлена письмова вимога про повернення отриманої орендної плати за користування чужим майном (а.с. 60-61). Вимога отримана 07.04.2022 директором відповідача1 під розписку.
Оскільки грошові кошти не перераховані позивачеві, вказані обставини стали підставою для звернення товариства "Сван-1" в межах справи про банкрутство в Господарський суд Черкаської області із позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд", м.Черкаси, вул.30 років Перемоги,22;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго,38
107745,19 грн безпідставно утриманих коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України та відсотків за користування - за період з жовтня 2021 по березень 2022.
Відповідачі, кожен окремо, вимоги заперечили, доказів погашення заборгованості перед позивачем не надали, пропозицій по врегулюванню спору не направили. Просять в позові відмовити.
Оцінюючи письмові та усні пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Між позивачем та відповідачами відсутній двосторонній оплатний письмовий договір на користування спірним об'єктом нерухомості (магазин площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси) за період з жовтня 2021 року (з моменту набрання рішенням суду законної сили про витребування майна на користь ТОВ "Сван-1"). Сторони перебувають в абсолютних правовідносинах з використання об'єкту нерухомості на підставі Закону.
Згідно з розрахунком позивача, солідарна заборгованість відповідачів 1 та 2 перед позивачем як безпідставне утримання грошових коштів в розмірі орендної плати за користування майном (з 12 жовтня 2021 по 01 березня 2022) складає 84541,93 грн. (розрахунок заборгованості а.с. 5).
На суму заборгованості позивачем нараховано проценти з посиланням на приписи ст. 536 ЦК України - в сумі 23203,26 грн за період з 12 жовтня 2021 по 30 квітня 2023), а всього - 107745,19 грн (розрахунок відсотків а.с. 5).
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідачів про солідарне стягнення з них 107745,19 грн безпідставно утриманих коштів за фактичне користування об'єктом нерухомості позивача - магазин площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси.
Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Конституції України як норми прямої дії, а також Цивільного і Господарського кодексів України.
Застосування судом норм права до спірних відносин:
- Згідно з Конституцією України:
Відповідно до ст. 13 Конституції України - "Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".
- Відповідно до Цивільного кодексу України:
Ст. 400. Обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем.
1. Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
ст.1212. 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. 2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у період з 12 жовтня 2021 відповідач1 був володільцем будівлі магазину площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси, власником якого є позивач і право на майно підтверджено відповідним рішенням Господарського суду Черкаської області, однак між сторонами відсутні належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної нерухомості.
Натомість відповідач1 01.09.2021 уклав з відповідачем2 договір оренди №32/21 спірного нерухомого майна з розміром орендної плати 18200 грн/місяць (а.с. 65-66).
Предметом спору у даній справі є вимога про солідарне стягнення з відповідачів 84541,93 грн безпідставно утриманих коштів за період з 12.10.2021 до 01.03.2022.
Відповідно до ч.3 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України).
До моменту оформлення та реєстрації власником об'єкта нерухомого майна свого права на об'єкт, відносини з фактичного користування нерухомістю без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач об'єкта нерухомості, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього об'єкта зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ним, зобов'язаний повернути ці кошти власнику об'єкта на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування майном у встановленому розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного застосування та використання права власності.
При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачів жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останні мали би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний орендар із належно оформленими правами на об'єкт нерухомості.
Позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст.1212 Цивільного кодексу України для стягнення з відповідачів спірних коштів за період з 12.10.2021 до 01.03.2022.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Відповідач, як фактичний користувач об'єктом нерухомості магазин площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси, що без достатньої правової підстави з 12.10.2021 за рахунок власника цієї нерухомості зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику об'єкта нерухомості на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.
Доказів перерахування позивачеві отриманих доходів за використання чужого майна за заявлений у позові період відповідачем1 не надано.
Отже, у разі коли особа використовувала чуже майно та отримувала доходи від його використання, у зв'язку з чим зберегла у себе ці кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику майна на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене відповідач1, як фактичний володілець нерухомого майна - магазину площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна отримав прибуток і зберіг у себе кошти, які мав заплатити за використання майна, зобов'язаний повернути ці кошти власнику майна на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, де під майном розуміється використання земельної ділянки).
Стягнення відсотків за користування грошовими коштами:
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 23203,26 грн процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 12.10.2021 по 30.04.2023, посилаючись на ст. 536 ЦУ України, ч. 1 ст. 1048 ЦК України (проценти за договором позики), ст. 8 ЦК України (аналогія), обчислюючи їх в розмірі облікової ставки Національного банку України за спірний період.
Суд зазначає, що розмір процентів за користування коштами не встановлено сторонами (учасниками судового розгляду) в договорі, законі чи нормативному документі, а тому відсутні підстави для їх стягнення. Застосовування аналогії закону за ст. 1048 ЦК України до правовідносин утримання майна без достатніх підстав є помилковим, оскільки правовідносини відповідно до врегулювання главою 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" та главою 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" - є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин.
При цьому будь-які обставини наявності/відсутності умов щодо відповідальності володільця майна (відповідач1) в разі неповернення позивачеві утримуваної без достатньої правової підстави суми коштів (доходу від надання в оренду майна) - судом не встановлені.
Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 536 та ст. 1048 ЦК України, зазначив про можливість стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд звертає увагу учасників спору, що термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях:
Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК України.
Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК України.
Натомість в даній ситуації у справі сторони не визначали відповідальність за користування чужими грошовими коштами стягувача (власника майна) у разі невиконання боржником своїх прямих зобов'язань за законом.
Наслідки ж прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.
Господарський суд при прийнятті рішення погоджується з доводами, викладеними в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 903/664/19.
У суду відсутні праві підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення 23203,26 грн процентів за користування грошовими коштами з посиланням на приписи ст. 536 ЦК України. В задоволенні позову в цій частині належить відмовити за необґрунтованістю, безпідставністю та недоведеністю.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд критично оцінює вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки відповідач2 документально доводить у своєму відзиві повне перерахування орендної плати на користь відповідача1 за окремим договором №32/21 від 01.09.2021 між відповідачами та припинення договірних відносин.
Суд зазначає, що сплата відповідачем1 заборгованості під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач1 мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку з позивачем.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача1 (ТОВ "Маг-Трейд") безпідставно збережені грошові кошти у сумі 84541,93 грн за фактичне користування об'єктом нерухомості та отримання орендної плати за нього у період з 12.10.2021 до 01.03.2022 - магазин площею 128,4 м2 по вул. 30 років Перемоги,22 в м. Черкаси.
Провадження в частині вимог до ТОВ "Незалежна лабораторія "Інвітро" належить закрити, оскільки відповідач2 виконав зобов'язання за договором оренди №32/21 від 01.09.2021 з відповідачем1, перерахував останньому обумовлену орендну плату та повернув з користування орендоване приміщення, що підтверджено документально.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача1. За вказаних обставин з відповідача1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" (м.Черкаси, вул.30 років Перемоги,22, код ЄДРПОУ 39546869, номер рахунку невідомий)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1", 18003 м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 153/2, кв. 35, код ЄДРПОУ 25658686, номер рахунку в банку невідомий (в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В., м.Черкаси, вул.Героїв Дніпра,7, кв.171)
84541,93 грн безпідставно збережених грошових коштів, 2684,00 грн судового збору.
1.2. Провадження стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго,38, код ЄДРПОУ 36014835 - закрити.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 21.06.2023.
Суддя Г.М.Скиба