Рішення від 11.07.2023 по справі 918/219/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/219/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПЕРТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Плетньов Володимир Олександрович

про стягнення заборгованості за фінансовими аграрними розписками 8 209 730,37 грн.

Секретар судового засідання : Лиманський А.Ю.

від позивача : Клюца С.О.

від відповідача : Лозанюк З.В.

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Плетньов Володимир Олександрович, про стягнення заборгованості та нарахованих санкцій в загальній сумі 8 209 730,37 грн. за фінансовими аграрними розписками №1 від 02.09.2020 та №2 від 02.09.2020.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та третьої особи.

У позовній заяві позивач зазначає, що 20 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" уклали Договір поставки АЕ- 1105-2008/20 та додаток-специфікацію №1, на умовах яких позивач передав у власність відповідачу товар (насіння).

02 вересня 2020 року ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" видало фінансову аграрну розписку №1, якою створило для себе як боржника за аграрною розпискою безумовне зобов'язання сплатити ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" як кредитору 1 734 604,26 грн. в строк до 30 жовтня 2021 року. Зазначена аграрна розписка була посвідчена приватним нотаріусом Плетньовим В.О. і зареєстрована в реєстрі аграрних розписок під номером 5012. Доказом зазначеного є відображення відомостей про таку аграрну розписку в Реєстрі аграрних розписок, зокрема в графі "номери нотаріальних бланків" внесені відомості про бланки №НМВ460582, №НМВ460583, №НМВ460584, №НМВ460585, №НМВ460586, на яких викладена фінансова аграрна розписка №1 від 02.09.2020.

Відповідно до п.4 фінансової аграрної розписки №1, сплата грошових коштів на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою здійснюється боржником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора, про який кредитор письмово повідомляє боржника. На сторінці "для підписання" фінансової аграрної розписки №1 міститься письмове повідомлення боржника про банківський рахунок кредитора. Проте Боржник не сплатив кошти на виконання зобов'язання за аграрною розпискою на зазначений в розписці рахунок кредитора. В забезпечення виконання зобов'язань за аграрною розпискою боржник передав в заставу майбутній врожай насіння соняшника з земельних ділянок згідно реєстру. Боржник не повідомив про початок збирання заставленого ним врожаю, не узгодив місце зберігання зібраної продукції. Відповідно до п.21 фінансової аграрної розписки №1, сторони погодили, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за цією аграрною розпискою, до відносин між боржником та кредитором застосовуються штрафні санкції.

02 вересня 2020 року ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" видало фінансову аграрну розписку №2 (арк.с. 44-53), за якою взяло на себе зобов'язання сплатити ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" як кредитору 1 706 605,74 грн. (п.2 та додаток 1 фінансової аграрної розписки №2) в строк до 30 жовтня 2021 року (п.3 фінансової аграрної розписки №2). Зазначена аграрна розписка була посвідчена приватним нотаріусом Плетньовим В.О. і зареєстрована в реєстрі аграрних розписок під номером 5013. Доказом зазначеного є відображення відомостей про таку аграрну розписку в Реєстрі аграрних розписок, зокрема в графі "номери нотаріальних бланків" внесені відомості про бланки №НМВ460591, №НМВ460590, №НМВ460589, №НМВ460588, №НМВ460587, на яких викладена фінансова аграрна розписка №2 від 02.09.2020. Відповідно до п.4 фінансової аграрної розписки №2, сплата грошових коштів на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою здійснюється боржником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора, про який кредитор письмово повідомляє боржника. На сторінці "для підписання" фінансової аграрної розписки №2 міститься письмове повідомлення боржника про банківський рахунок кредитора. Боржник не сплатив кошти на виконання зобов'язання за аграрною розпискою на зазначений в такі розписці рахунок кредитора. Відповідно до п.5 фінансової аграрної розписки №2, в забезпечення виконання зобов'язань за аграрною розпискою боржник передав в заставу майбутній врожай сої з земельних ділянок згідно реєстру.

У зв'язку з порушенням обумовлених зобов'язань відповідачем, позивач нарахував відповідачу 8 209 730,37 грн., з них:

1) За фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року (зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за №5012) - 4 138 263,33 грн., а саме:

- Сума невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 734 604,26 грн.

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 173 460,40 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 173 460,40 грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 173 460,40 грн.

- Сума пені 837 790,07 грн.

- Сума інфляційних - 492 315,38 грн.

- Сума відсотків - 553 172,42 грн.

2) За фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року (зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за №5013) - 4 071 467,04 грн., з них:

- Сума невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 706 605,74 грн.

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 170 660,57 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 170 660,57грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 170 660,57

- Сума пені - 824 267,17 грн.

- Сума інфляційних - 484 368,84 грн.

- Сума відсотків - 544 243,58 грн.

30 травня 2023 року від ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Просить суд взяти до уваги, що по розрахунку пені позивача за фінансовою аграрною розпискою №1 від 1 вересня 2020 року відповідачу нараховано пені за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2023 року в розмірі 837 790,07 грн. По розрахунку пені позивача за фінансовою аграрною розпискою № 2 від 02 вересня 2020 року відповідачу нараховано пені за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2023 року в розмірі 824 267,17 грн. Проте, на переконання відповідача таке нарахування є невірним, оскільки позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому умовами Фінансової аграрної розписки збільшеного періоду нарахування штрафних санкцій не передбачено.

Здійснивши власний перерахунок пені за період прострочення з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2023 року з урахуванням обмеження нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, встановлено обґрунтованість таких нарахувань в сумі 162 482,53 грн., що на 675 307,54 грн. є меншим, аніж заявлено позивачем за аграрною розпискою №1. Отже, відповідач вважає, що пеня в сумі 837 790,54 грн є заявленою безпідставно. Встановлено обґрунтованість таких нарахувань в сумі 159 859,86 грн., що на 664 407,31 грн. є меншим, аніж заявлено позивачем аграрною розпискою №2. Отже, пеня в сумі 824 267,17 грн є заявленою безпідставно.

Відповідач вважає, що на користь позивача може бути стягнуто лише 322 342,39 грн., а не 1 662 057,24 грн. пені за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2023 року за невиконання (неповного виконання) зобов'язань сплатити кошти за Аграрними розписками.

Згідно із положеннями статті 233 ГК України, які також кореспондують зі змістом статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафів відповідач просить суд прийняти до уваги такі обставини: позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 24 % річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно повернуті боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства; відсутність понесення позивачем збитків пов'язаних із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором, позаяк доказів протилежного матеріали справи не місять; загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань більше ніж 2 рази перевищує суму основного боргу, що створює надмірний тягар для відповідача; відповідач не в змозі був належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання позаяк в зв'язку з “рейдерським захопленням” Товариства (протиправно змінено власника та керівника юридичної особи), було втрачено контроль за операційною діяльністю ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ", що підтверджується Наказом Міністерства юстиції України № 4188/5 від 30.09.2022 р., Висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.09.2022 р., рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1040/22 від 26.04.2023 р.

Тому відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 70% та стягнути на користь позивача не 1 032 362,91 грн. штрафу, а 309 708,88 грн.

07.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" надійшли заперечення проти клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій. Серед іншого вказує, що не отримавши вчасно до 31 жовтня 2021 року від відповідача грошові кошти на виконання відповідачем зобов'язань за фінансовими аграрними розписками, позивач був змушений брати кредит у банку в сумі 4 000 000,00 грн. Витрати, які позивач несе для обслуговування кредитної лінії згідно Договору про відкриття кредитної лінії №115.48546/FW115.1525 від 12.03.2019, вважає збитками позивача.

За зобов'язанням згідно аграрних розписок, відповідач зобов'язаний не лише сплатити кошти на виконання безумовного зобов'язання, але і відповідно до п.13 зобов'язувався письмово повідомити кредитора про свій намір розпочати збирання врожаю, заставою якого забезпечує виконання зобов'язання, та узгодити місце зберігання зібраної продукції. Жодного разу таке зобов'язання виконане не було. Боржник не мав права без згоди позивача здійснювати розпорядження сільськогосподарською продукцією, яка була зібрана з вказаних у фінансових аграрних розписках земельних ділянок. В порушення свого зобов'язання, відповідач продовжує здійснювати розпорядження майном, яке обтяжене заставою за фінансовими аграрними розписками.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 квітня 2023 р. на 10:40 год.

Ухвалою від 04.04.2023 підготовче засідання відкладено на 19 квітня 2023 р. на 12:00 год.

Ухвалою від 19.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/219/23 на 30 днів до 06 червня 2023 року включно. Підготовче засідання відкладено на 09 травня 2023 р. на 10:20 год.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бережнюк В.В. розгляд зазначеної справи 09.05.2023 не відбувся.

Ухвалою від 16.05.2023 підготовче засідання призначено на 30 травня 2023 р. на 10:10 год.

30.05.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

У судовому засіданні 30.05.2023 оголошено перерву до 07 червня 2023 на 13:00 год. для надання можливості учасникам справи вирішити спір мирним шляхом (укладення мирової угоди).

07.06.2023 надійшли наступні документи від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ":

- клопотання про вступ у справу представника позивача;

- клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача;

- клопотання про надання доступу до справи в системі "Електронний суд";

- клопотання про застосування заходів процесуальног примусу до ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ";

- заперечення проти клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій.

Ухвалою від 07.06.2023 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11 липня 2023 р. на 11:20 год.

11.07.2023 розпочато слухання справи по суті. Представник позивача під час розгляду спору по суті позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задоволити та покласти на відповідача усі судові витрати. Представник відповідача у свою чергу надав пояснення, у яких підтвердив наявність невиконаних зобов'язань за фінансовими агарними розписками, та просив суд зменшити розмір штрафу на 70%.

У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.

Заслухано представників сторін у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

20 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" (Покупець) укладенло Договір поставки АЕ- 1105-2008/20 (арк.с. 19-22). Згідно предмету договору Постачальник передаєу власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує (купує) Товари у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товаром є насіння та/або засоби захисту рослин. Орієнтовні номенклатура асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару визначаються специфікаціями у відповідних Додатках до цього Договору.

Між сторонами підписано Додаток-специфікацію №1 (арк.с. 23), за якою позивач постачає відповідачу насіння: КВС БРАЗЕТТО, насіння озимого жита, ГУТТІНО, насіння озимого жита, КВС Еміл, насіння озимої м'якої пшениці, КВС РОНІН, насіння озимої пшениці.

На виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив у власність відповідачу наступний товар:

- 60 тон насіння озимої м'якої пшениці вартістю (в т.ч. ПДВ) 778 800,24 грн. (видаткова накладна №4562 від 18.09.2020) ;

- 90 мішків насіння озимого жита вартістю (в т.ч. ПДВ) 160 740,72 грн. (видаткова накладна №4555 від 16.09.2020) ;

- 2 мішки насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0415-19) та 20 мішків насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0418-19) загальною вартістю (в т.ч.ПДВ) 285 560,09 грн. (видаткова накладна №4048 від 04.09.2020) ;

- 5 мішків насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0418-19) та 17 мішків насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0430-19) загальною вартістю (в т.ч.ПДВ) 285 560,09 грн. (видаткова накладна №4047 від 04.09.2020 ) ;

- 660 мішків насіння озимого жита загальною вартістю (в т.ч.ПДВ) 1 178 765,28 грн. (видаткова накладна №3963 від 03.09.2020) ;

- 183 мішки насіння озимого жита вартістю (в т.ч. ПДВ) 326 839,46 грн. (видаткова накладна №3897 від 01.09.2020) ;

- 567 мішків насіння озимого жита вартістю (в т.ч. ПДВ) 1 012 666,54грн. (видаткова накладна№3855 від 31.08.2020) ;

- 8 мішків насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0430-19) та 13 мішків насіння озимої м'якої пшениці (UА-17-03-021/0431-19) загальною вартістю (в т.ч.ПДВ) 272 580,08 грн.

Накладні містяться на аркушах справи 24-30.

02 вересня 2020 року ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" видало фінансову аграрну розписку №1 (арк.с. 31-38), за якою у відповідача виникло зобов'язання сплатити ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" як кредитору 1 734 604,26 грн. (п.2 та додаток 1 фінансової аграрної розписки №1) в строк до 30 жовтня 2021 року (п.3 фінансової аграрної розписки №1). Зазначена аграрна розписка була посвідчена приватним нотаріусом Плетньовим В.О. і зареєстрована в реєстрі аграрних розписок під номером 5012, що відображено у витягу з Реєстру аграрних розписок щодо аграрної розписки № 5012 (арк.с. 41-42), зокрема в графі "номери нотаріальних бланків" внесені відомості про бланки №НМВ460582, №НМВ460583, №НМВ460584, №НМВ460585, №НМВ460586, на яких викладена фінансова аграрна розписка №1 від 02.09.2020.

Відповідно до п.4 фінансової аграрної розписки №1, сплата грошових коштів на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою здійснюється боржником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора, про який кредитор письмово повідомляє боржника. На сторінці "для підписання" фінансової аграрної розписки №1 міститься письмове повідомлення боржника про банківський рахунок кредитора.

Боржник не сплатив кошти на виконання зобов'язання за аграрною розпискою на зазначений в такі розписці рахунок кредитора. Повідомлення боржнику про інший банківський рахунок кредитора для виконання ним зобов'язання за аграрною розпискою №1 не направлялися, іншим чином кошти від боржника на виконання зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №1 кредитор не отримував.

Відповідно до п.5 фінансової аграрної розписки №1, в забезпечення виконання зобов'язань за аграрною розпискою боржник передав в заставу майбутній врожай насіння соняшника з земельних ділянок згідно реєстру (додаток 2 до фінансової аграрної розписки). На день збирання такого врожаю предметом застави стала відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.

У пункті 6 фінансової аграрної розписки №1 передбачено, що розмір забезпечених такою заставою вимог на дату видачі такої аграрної розписки становить 1 734 604,26 грн., що є оціночною вартістю права вимоги за такою аграрною розпискою.

Відповідно до п.13 аграрної розписки №1, боржник зобов'язався письмово повідомити кредитора про свій намір розпочати збирання врожаю з земельних ділянок, зазначених в реєстрі додаток 2 до фінансової аграрної розписки, та узгодити місце зберігання зібраної продукції.

Боржник не повідомив про початок збирання заставленого ним врожаю, не узгодив місце зберігання зібраної продукції.

Відповідно до п.21 фінансової аграрної розписки №1, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за цією аграрною розпискою, до відносин між боржником та кредитором застосовуються штрафні санкції:

Штраф за невиконання основного зобов'язання: у разі невиконання (неповного виконання) зобов'язань щодо здійснення Виплати за аграрною розпискою як це передбачено пунктами 2, 3 та 4, боржник у триденний строк сплачує кредитору штрафну неустойку у розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 734 604,26 грн., тобто 173 460,40 грн.

Штраф за несанкціоноване збирання врожаю: у разі, коли збирання врожаю розпочате без письмового повідомлення кредитора як це передбачено в пункті 13, боржник в триденний строк сплачує кредитору неустойку в розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 734 604,26 грн., тобто 173 460,40 грн.

Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави або його зберігання в непогодженому місці: у разі перевезення зібраної продукції, що є предметом застави, в інше місце зберігання без попередньої письмової згоди кредитора, боржник сплачує неустойку в розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Відтак сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 734 604,26 грн., тобто 173 460,40 грн.

Пеня. У разі невиконання (неповного виконання) зобов'язань сплатити кошти за аграрною розпискою, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом) строку такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожен день прострочення.

Індексація та проценти. У разі прострочення будь-якої сплати за Аграрною Розпискою більше ніж на 7 календарних днів, боржник додатково сплачує кредиторові суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також проценти за користування чужими коштами в сумі 24% річних від дня, зазначеного в цій аграрній розписці як строк здійснення платежу.

Крім того, 02 вересня 2020 року ТОВ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" видало фінансову аграрну розписку №2 (арк.с. 44-53), за якою взяло на себе зобов'язання сплатити ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" як кредитору 1 706 605,74 грн. (п.2 та додаток 1 фінансової аграрної розписки №2) в строк до 30 жовтня 2021 року (п.3 фінансової аграрної розписки №2). Зазначена аграрна розписка була посвідчена приватним нотаріусом Плетньовим В.О. і зареєстрована в реєстрі аграрних розписок під номером 5013 (витяг з Реєстру аграрних розписок щодо аграрної розписки № 5013 - на арк.с. 54-56). Доказом зазначеного є відображення відомостей про таку аграрну розписку в Реєстрі аграрних розписок, зокрема в графі "номери нотаріальних бланків" внесені відомості про бланки №НМВ460591, №НМВ460590, №НМВ460589, №НМВ460588, №НМВ460587, на яких викладена фінансова аграрна розписка №2 від 02.09.2020.

Відповідно до п.4 фінансової аграрної розписки №2, сплата грошових коштів на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою здійснюється боржником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора, про який кредитор письмово повідомляє боржника. На сторінці "для підписання" фінансової аграрної розписки №2 міститься письмове повідомлення боржника про банківський рахунок кредитора.

Боржник не сплатив кошти на виконання зобов'язання за аграрною розпискою на зазначений в такі розписці рахунок кредитора. Повідомлення боржнику про інший банківський рахунок кредитора для виконання ним зобов'язання за аграрною розпискою №2 не направлялися, іншим чином кошти від боржника на виконання зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №2 кредитор не отримував.

Відповідно до п.5 фінансової аграрної розписки №2, в забезпечення виконання зобов'язань за аграрною розпискою боржник передав в заставу майбутній врожай сої з земельних ділянок згідно реєстру (додаток 2 до фінансової аграрної розписки). На день збирання такого врожаю предметом застави стала відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.

В пункті 6 фінансової аграрної розписки №2 передбачено, що розмір забезпечених такою заставою вимог на дату видачі такої аграрної розписки становить 1 706 605,74 грн., що є оціночною вартістю права вимоги за такою аграрною розпискою.

Відповідно до п.13 аграрної розписки №2, боржник зобов'язався письмово повідомити кредитора про свій намір розпочати збирання врожаю з земельних ділянок, зазначених в реєстрі додаток 2 до фінансової аграрної розписки, та узгодити місце зберігання зібраної продукції.

Боржник не повідомив ані про початок збирання заставленого ним врожаю, не узгодив місце зберігання зібраної продукції.

Відповідно до п.21 фінансової аграрної розписки №2, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за цією аграрною розпискою, до відносин між боржником та кредитором застосовуються штрафні санкції:

Штраф за невиконання основного зобов'язання: у разі невиконання (неповного виконання) зобов'язань щодо здійснення Виплати за аграрною розпискою як це передбачено пунктами 2, 3 та 4, боржник у триденний строк сплачує кредитору штрафну неустойку у розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 706 605,74 грн., тобто, 170 660,57 грн.

Штраф за несанкціоноване збирання врожаю: у разі, коли збирання врожаю розпочате без письмового повідомлення кредитора як це передбачено в пункті ІЗ, боржник в триденний строк сплачує кредитору неустойку в розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 706 605,74 грн., тобто 170 660,57 грн.

Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави або його зберігання в непогодженому місці: у разі перевезення зібраної продукції, що є предметом застави, в інше місце зберігання без попередньої письмової згоди кредитора, боржник сплачує неустойку в розмірі 10% від оціночної вартості, визначеної в пункті 6.

Сума такого штрафу становить 10% від оціночної вартості 1 706 605,74 грн., тобто 170660,57 грн.

Пеня. У разі невиконання (неповного виконання) зобов'язань сплатити кошти за аграрною розпискою, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом) строку такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожен день прострочення.

Індексація та проценти. У разі прострочення будь-якої сплати за Аграрною Розпискою більше ніж на 7 календарних днів, боржник додатково сплачує кредиторові суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також проценти за користування чужими коштами в сумі 24% річних від дня, зазначеного в цій аграрній розписці як строк здійснення платежу.

Таким чином, позивач нарахував відповідачу 8 209 730,37 грн., з них:

1) За фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року (зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за №5012) - 4 138 263,33 грн., а саме:

- Сума невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 734 604,26 грн.

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 173 460,40 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 173 460,40 грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 173 460,40 грн.

- Сума пені 837 790,07 грн.

- Сума інфляційних - 492 315,38 грн.

- Сума відсотків - 553 172,42 грн.

2) За фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року (зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за №5013) - 4 071 467,04 грн., з них:

- Сума невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 706 605,74 грн.

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 170 660,57 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 170 660,57грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 170 660,57

- Сума пені - 824 267,17 грн.

- Сума інфляційних - 484 368,84 грн.

- Сума відсотків - 544 243,58 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Предметом доказування є встановлення факту підставності стягнення коштів та штрафів за невиконання зобов'язань за фінансовими аграрними розписками.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про аграрні розписки",

- аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;

- боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

- кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки" фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Предметом розгляду є стягнення штрафних санкцій за невиконання фінансових аграрних розписок.

Аграрна розписка, як зазначено у ст.7 Закону України "Про аграрні розписки", встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов'язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов'язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою. Виконання зобов'язань за аграрною розпискою може забезпечуватися додатково будь-якими передбаченими законодавством України видами забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.5 ст.12 цього ж закону фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок.

Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

Проаналізувавши зазначені норми Закону України "Про аграрні розписки", аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов'язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов'язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов'язання до боржника - сільгоспвиробника.

При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов'язання, вона може бути відступлена іншому кредитору (з урахуванням правової позиції, висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2022 року у справі №924/233/21).

Сума зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою визначається у відповідності до ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки", з якої вбачається, що фінансова аграрна розписка встановлює безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погоджено боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Статтею 9 Закону передбачено, що аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.

Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, умовами Аграрних розписок встановлено остаточну дату повернення заборгованості - до 30.10.2021.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Так, факт прострочення виконання грошового зобов'язання зі сторони ТОВ "Доля Полісся" за фінансовими аграрними розписками підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, позаяк до 30.10.2021 грошові зобов'язання за ними не було погашено.

Враховуючи, що зобов'язання визначене в сумі 1 734 604,26 грн за фінансовою аграрною розпискою №1 від 02.09.2020, та 1 706 605,74 грн за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02.09.2020, не сплачені, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю в цій частині у заявленій позивачем сумі.

Разом з тим Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ", окрім суми основного боргу, нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ":

1) За фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 173 460,40 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 173 460,40 грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 173 460,40 грн.

- Сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ 837 790,07 грн.

- Сума інфляційних - 492 315,38 грн.

- Сума 24 відсотків річних - 553 172,42 грн.

2) За фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року

- Сума неустойки - штрафу за невиконання зобов'язання 170 660,57 грн.

- Сума неустойки - штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 170 660,57грн.

- Штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці: 170 660,57

- Сума пені розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 824 267,17 грн.

- Сума інфляційних - 484 368,84 грн.

- Сума 24 відсотків річних - 544 243,58 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п.21 обох аграрних розписок у разі прострочення будь-якої сплати за Аграрною Розпискою більше ніж на 7 календарних днів, боржник додатково сплачує кредиторові суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також проценти за користування чужими коштами в сумі 24% річних від дня, зазначеного в цій аграрній розписці як строк здійснення платежу.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 24% річних, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості в заявлених сумах, а саме за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року інфляційні втрати - 492 315,38 грн., 24% річних - 553 172,42 грн. За порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року інфляційні втрати - 484 368,84 грн., 24% річних - 544 243,58 грн. Тому у цій частині позов належить задоволити.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із пунктами 21 обох фінансових аграрних розписок сторони погодили, що у разі невиконання (неповного виконання) зобов'язань сплатити кошти за аграрною розпискою, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом) строку такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожен день прострочення.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені судом встановлено, що останнім не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому умовами Аграрних розписок збільшеного періоду нарахування штрафних санкцій не передбачено.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" у період прострочення з 01.11.2021 до 01.05.2022 з урахуванням обмеження нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено обґрунтованість таких нарахувань за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року в сумі 163 432,99 грн. За порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою № 2 від 02 вересня 2020 року в сумі 160 794,99 грн.

Отже, у цій частині вимог позов належить задоволити в сумі 163 432,99 грн. та 160 794,99 грн. пені, всього 324 227,98 грн. У решті вимог щодо стягнення пені в сумі 674 357,08 грн. (837 790,07 грн. - 163 432,99 грн. = 674 357,08 грн.) та 663 472,18 грн. (824 267,17 грн. - 160 794,99 грн. = 663 472,18 грн.) , всього 1 337 829,26 грн. є заявленою безпідставно та задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача у частині нарахованих штрафів за фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року - штрафу за невиконання зобов'язання 173 460,40 грн., штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 173 460,40 грн., за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці 173 460,40 грн.; також за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року - штрафу за невиконання зобов'язання 170 660,57 грн., штрафу за несанкціоноване збирання врожаю 170 660,57 грн., штраф за несанкціоноване перевезення Предмету Застави та його зберігання в непогодженому місці 170 660,57 грн. Всього заявлено до стягнення з відповідача 1 032 362,91 грн. штрафу.

За змістом ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.

Відповідно до частини першої ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд перевірив нараховані суми штрафів, та визнав їх арифметично правильними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд вказує таке.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст. 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Тлумачення ч.3 ст. 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18).

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Суд зазначає, що господарські санкції, які встановлюють відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

У рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7 (справа щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань) Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Слід зауважити, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим. При цьому, враховується, що позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати, 24% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Аналізуючи засади справедливості, добросовісності, розумності стягнення штрафу у нарахованому розмірі 1 032 362,91 грн, суд доходить висновку про можливість його зменшення на 70%.

Має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18).

Зменшуючи штраф, суд враховує обставини справи, а також законодавчі ініціативи держави щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, позицію відповідача про необхідність зменшення штрафу.

Суд враховує факти періодичних ракетних обстрілів районів місцезнаходження земельних ділянок з майбутніми врожаями по усій території України.

24 березня 2022 р. Верховна Рада України конституційною більшістю голосів ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набув чинності 7 квітня 2022 р. і спрямований на швидке залучення сільськогосподарських земель країни у виробництво сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану. В основу Закону покладений пріоритет суспільних (державних) інтересів над інтересами приватних осіб в умовах війни. Законом призупиняється дія деяких правових механізмів, які захищають приватні інтереси, що цілком зрозуміло в умовах російської агресії. Закон запровадив у законодавство деякі правові механізми, які на перше місце ставлять інтерес суспільства у забезпеченні невідкладного використання наявних сільськогосподарських земель для виробництва продовольства. При цьому інтереси і бажання власників і користувачів земельних ділянок у окремих випадках можуть не враховуватися.

В умовах воєнного стану, враховуючи заставу майбутнього врожаю у випадку невиконання зобов'язання, суд оцінює наявність у кредитора - позивача можливість стягнення з боржника грошової суми як штрафу за фінансовою аграрною розпискою у повному обсязі як фінансовий тягар щодо боржника. Цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

При цьому відповідачем заперечувався факт заподіяння позивачу збитків за наслідками невиконання Аграрних розписок, а позивачем не доведено розмір збитків, заподіяних невиконанням аграрних розписок.

На переконання суду, заявлений до стягнення штраф є несправедливим, оскільки наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж факт належного виконання такого зобов'язання.

Крім того, суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правовий висновок, що неустойка не може бути непомірним тягарем боржникові і джерелом отримання додаткових прибутків кредиторові підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі №924/570/19.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 70%, що є співрозмірним та справедливим в контексті інтересів обох сторін.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 309 708,87 грн. штрафу. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу в решті суми 722 654,04 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ":

- суму невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 734 604,26 грн за фінансовою аграрною розпискою №1 від 02.09.2020, та 1 706 605,74 грн за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02.09.2020,

- інфляційні втрати - 492 315,38 грн., 24% річних - 553 172,42 грн. (за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року), інфляційні втрати - 484 368,84 грн., 24% річних - 544 243,58 грн. (за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року),

- 324 227,98 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (163 432,99 грн. за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №1 від 02 вересня 2020 року та 160 794,99 грн. за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року),

- 309 708,87 грн. штрафу.

Всього 6 149 247,07 грн.

У решті позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 674 357,08 грн. нарахованої за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №1 від 02 вересня 2020 року (837 790,07 грн. - 163 432,99 грн. = 674 357,08 грн.) та 663 472,18 грн. нарахованої за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року (824 267,17 грн. - 160 794,99 грн. = 663 472,18 грн.) , всього 1 337 829,26 грн.; 722 654,04 грн. штрафу - у задоволенні позову належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 123 145,95 грн. та 30 000, 00 грн. витрат на правову допомогу. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених у даній справі складає 74,90%.

Зважаючи, що позов задоволено частково, тому на відповідача покладається до відшкодування позивачу 92 236,32 грн. судового збору. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" (34123, Рівненська область, Дубровицький район, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 код ЄДРПОУ 41891544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" (09201, Київська обл., Кагарлицький район, м.Кагарлик, вул.Каштанова,54, код ЄДРПОУ 32010004) всього 6 149 247,07 грн., з яких:

- суму невиконаного безумовного зобов'язання сплатити грошові кошти 1 734 604,26 грн за фінансовою аграрною розпискою №1 від 02.09.2020 та 1 706 605,74 грн за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02.09.2020,

- інфляційні втрати - 492 315,38 грн. та 24% річних - 553 172,42 грн. (за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою № 1 від 02 вересня 2020 року),

- інфляційні втрати - 484 368,84 грн. та 24% річних - 544 243,58 грн. (за порушення зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою №2 від 02 вересня 2020 року),

- 324 227,98 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ,

- 309 708,87 грн. штрафу,

- 92 236,32 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 337 829,26 грн. та 722 654,04 грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "12" липня 2023 року.

Суддя Бережнюк В.В.

Попередній документ
112145284
Наступний документ
112145286
Інформація про рішення:
№ рішення: 112145285
№ справи: 918/219/23
Дата рішення: 11.07.2023
Дата публікації: 14.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (07.06.2023)
Дата надходження: 07.06.2023
Предмет позову: застосування заходів процесуального примусу (ел. пошта)
Розклад засідань:
04.04.2023 10:40 Господарський суд Рівненської області
19.04.2023 12:00 Господарський суд Рівненської області
09.05.2023 10:20 Господарський суд Рівненської області
30.05.2023 10:10 Господарський суд Рівненської області
07.06.2023 13:00 Господарський суд Рівненської області
11.07.2023 11:20 Господарський суд Рівненської області