65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" липня 2023 р. Справа № 916/997/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (код ЄДРПОУ 03528552, 65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1) в інтересах держави в особі
позивача: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" (код ЄДРПОУ 13922103, 65098, м. Одеса, вул. Брестська, буд.55)
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану
за участю представників учасників справи:
прокурор: Тунік В.М., посвідчення №073394 від 01.03.23
від позивача: Явченко Д. В., в порядку самопредставництва
від відповідача: Тарановський Д.С., адвокат, ордер серія ВН №1247616 від 18.05.2023
Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання привести земельну ділянку із кадастровим номером 5110137300:24:007:0006, площею 0,5198 га по вул. Брестській, 55 у м.Одесі, у попередній стан шляхом перебудови самочинно реконструйованих нерухомих об'єктів та знесення побудованих об'єктів нерухомості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка А.А. від 14.11.2022 за індексним номером 65461148, яким фактично змінено площу об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55 з 322 кв.м на 1171,4 кв.м за рахунок самочинно побудованих/реконструйованих будівель, прийнято без належної перевірки поданих документів заявленим правам в порушення ч. 2 ст. 5, ст. ст. 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 №553), за відсутності документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, - в силу чого рішення державного реєстратора підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку, а земельна ділянка приведенню до попереднього стану.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 позовну заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.04.2023 та вирішено інші процесуальні питання.
17.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено підготовче засідання на 18.05.2023.
03.05.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив та заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 18.05.2023, крім іншого, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 20.06.2023, відкладено підготовче засідання на 08.06.2023.
05.06.2023 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив та клопотання про призначення експертизи.
07.06.2023 прокурором, в порядку статті 42 ГПК України, подано додаткові пояснення щодо заперечення на відповідь на відзив та заперечення на клопотання про призначення експертизи.
08.06.2023 позивачем подано заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою від 08.06.2023 продовжено підготовче провадження у справі №916/997/23 на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та ухвалено провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку; прийнято до розгляду у підготовчому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про призначення експертизи; відкладено підготовче засідання на 22.06.2023.
Ухвалою від 22.06.2023 за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 07.07.2023.
В судове засідання з'явились прокурор та представники сторін.
Судом розглянуто клопотання відповідача ТОВ "НІКА" про залишення позовної заяви без розгляду та призначення експертизи, заслухано представників учасників провадження.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Так обґрунтовуючи означене клопотання представник відповідача зазначив, що позовна заява має бути залишена без розгляду з підстав п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, а саме - позовну заяву не підписано, або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Відповідач наполягає, що повідомлення, яке направлено прокурором позивачу в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", №51-1698ВИХ від 07.02.2023 не містить будь-яких відміток про одержання Одеською міською радою зазначеного листа, також до позову не було додано будь-якого поштового документу, що підтверджує відправлення, що унеможливлює вважати вказаний доказ належним і допустимим.
Також, відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Враховуючи наявні приписи, прокурор не направив повідомлення до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Окрім того, відповідно до пп.11 п.6 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340, ДІАМ для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів.
На думку відповідача, враховуючи те, що повідомлення було направлено фактично до одного з трьох органів, яким надано повноваження на подання позовів зазначеної категорії, позовна заява має бути залишена без розгляду.
Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача з підстав його необґрунтованості.
Суд зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). А відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії" (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави має бути наявність порушень або загрози порушень цих самих інтересів.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України в логічно-значеннєвому зв'язку з поняттям "права", слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об'єктивного та прямо не опосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Листом №51-868вих-23 від 09.02.2023 прокурор проінформував Одеську міську раду про факт порушення вимог законодавства під час реєстрації права власності на об'єкт нерухомості та використання земельної ділянки, розташованої на території Малиновського району міста Одеси, власником якої є територіальна громада в особі Одеської міської ради.
Отже, прокурор до подання позову, у лютому 2023 року року звернувся до компетентного органу в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та фактично надав міській раді можливість відреагувати на стверджування порушення інтересів держави.
Листом від 24.02.2023 №01-3/14-Г Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проінформовано прокурора про те, що юридичним департаментом Одеської міської ради позовні заяви стосовно реєстрації права власності ТОВ "НІКА" на нежитлові будівлі та споруди по вул.Брестській, 55 в м.Одеса не подавались.
Верховний Суд у постанові від 10.08.2021 у справі №923/833/20 зазначив, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.
07.03.2023 прокурор листом №51-1698ВИХ-23 повідомив Одеську міську раду про підготовку позову та про те, що він буде поданий до Господарського суду Одеської області.
13.03.2023 прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 позовну заяву прокурора було залишено без руху, та, крім іншого, зазначено, що прокурор у позовній заяві наголошує, що на виконання вимог ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Малиновською окружною прокуратурою м.Одеси було повідомлено Одеську міську раду про намір представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до відповідача.
На підтвердження вказаних обставин прокурором надано копію повідомлення (в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") №51-1698ВИХ-23 від 07.03.2023, при цьому доказів надсилання, а також вручення/невручення вищевказаного повідомлення до суду надано не було, що унеможливлює встановлення судом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
У встановлений господарським судом строк прокурором було усунуто недоліки позовної заяви і, в тому числі, подано докази скерування на електронну адресу Одеської міської ради повідомлення про пред'явлення Малиновською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ "НІКА", а також копію такого повідомлення з відміткою позивача про отримання (т.1 а.с.125, 126).
Таким чином, доводи відповідача в цій частині спростовуються матеріалами справи.
Щодо тверджень відповідача про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки повідомлення було направлено лише до одного з трьох органів, яким надано повноваження на подання зазначеної категорії справ, то закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява ТОВ "НІКА" про залишення позовної заяви прокурора без розгляду є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання про призначення експертизи, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи відповідач зазначив, що предметом даного спору є позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану. Водночас, оскільки ані суд, ані інші учасники судового процесу не в змозі встановити, які саме будівлі самочинно збудовані, які саме приміщення і яка саме площа, є необхідність у призначенні будівельно-технічної експертизи. Окрім того, враховуючи те, що на знімках з супутників GOOGLE видно, що будівля збудована ще у 2013 році, що може свідчити що Одеська міська рада і прокуратура були обізнані про існування зазначеної будівлі, є необхідність у встановленні давності побудови.
За вказаних обставин відповідач просить призначити у справі будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:
- Чи відповідають нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 1171,4 кв.м., розташовані за адресою м.Одеса, вул.Брестська, 55, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, яка площа забудови має невідповідності та коли зазначена забудова була забудована?
Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення експертизи зупинити провадження у справі, оплату за проведення експертизи покласти на ТОВ "НІКА".
Прокурор та представник позивача проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечили; зауважили, що у клопотанні про призначення експертизи ТОВ "НІКА" пропонує з'ясувати обставини, що не мають значення для справи; в свою чергу, проведення експертизи для з'ясування обставин, які не мають значення для справи, а також зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням такої експертизи не відповідатиме завданням господарського судочинства, зокрема, своєчасному вирішенню спору.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 12.02.2019 у справі № 914/908/18. Так, аналізуючи питання, які позивач поставив на вирішення експерта, суди дійшли висновку, що частина із них є правовими, а інша частина не є предметом дослідження у даній справі, виходячи з чого відмова у призначенні експертизи є мотивованою.
Суд, розглянувши клопотання про призначення експертизи встановив, що у даному випадку відсутня сукупність умов, визначених ч.1 ст.99 ГПК України, натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА" не доведено, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, враховуючи підстави та предмет позову, необхідні додаткові спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Виходячи з предмета спору та доказів, наданих в сукупності як на підтвердження позовних вимог так і на їх спростування, господарський суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні докази, за результатами оцінки яких суд може встановити фактичні обставини справи.
Так, згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п.3. ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас, суд приходить до переконання, що питання, які поставлені відповідачем до експерта, не пов'язані з предметом доказування у даній справі та не спрямовані на з'ясування обставин що мають значення для справи та вирішення спору по суті.
Оскільки при розгляді справи №916/997/23 немає наявних обставин для призначення експертизи в порядку ч. 1 ст. 99 ГПК України, та враховуючи, що питання, для вирішення яких відповідач просить призначити експертизу, не мають значення для справи, відповідач, заявляючи клопотання про проведення судової експертизи, не навів обставин (які будуть встановлені за результатами проведення експертизи), які будуть встановлювати чи спростовувати обставини, що входять до предмету доказування у даній справі та є такими, що викликають сумнів і потребують спеціальних знань, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової експертизи, та, відповідно, відмову у задоволенні клопотання відповідача.
Судом з'ясовано позицію учасників провадження щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Прокурор та представники сторін проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті не заперечили.
Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 177, 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про призначення експертизи відмовити.
3. Закрити підготовче провадження у справі №916/997/23.
4. Призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на "03" серпня 2023 р. о 15:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.
5. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвалу направити учасникам провадження.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 07.07.2023, оскарженню не підлягає.