єдиний унікальний номер справи 531/1192/23
номер провадження 2/531/276/23
10 липня 2023 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Герцова О. М.,
за участі секретаря судового засідання Капленко Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Карлівської міської ради про стягнення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з виконавчого комітету Карлівської міської ради суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати позивача на посаді провідного спеціаліста відділу обліку та звітності виконавчого комітету Карлівської міської ради.
Ухвалою суду від 05.05.2023 позовну заяву позивачки залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України. Позивачці надано 10-денний термін для усунення недоліків позовної заяви.
10.05.2023 позивачкою усунуто недоліки позовної заяви та направлено позовну заяву в новій редакції.
11.05.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивачка позовну заяву обґрунтувала тим, що відповідно до розпорядження виконавчого комітету Карлівської міської ради від 07.04.2023 №163-к її звільнено з посади провідного спеціаліста відділу обліку та звітності виконавчого комітету Карлівської міської ради. У день звільнення вона отримала розрахунковий лист №05-22/10 від 07.04.2023, відповідно до якого їй нараховано такі види оплати: посадовий оклад, компенсація відпустки, доплата до мінімальної, за ранг.
20.01.2023 року позивачкою на ім'я т.в.о. міського голови - секретаря міської ради Бобрицького С.Б. було подано заяву про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, яка зареєстрована 20.01.2023 за №Б-45/122-07. Проте вказана допомога у розрахунковому листі не вказана та не виплачена при звільнені.
30.05.2023 року виконавчим комітетом Карлівської міської ради подано відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не є обов'язковою виплатою і виплачується в разі прийняття відповідного рішення керівником органу місцевого самоврядування. Відповідного рішення про виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не приймалося.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 06.06.2023, позивачка просить задовольнити її позовну заяву та стягнути з виконавчого комітету Карлівської міської ради на її користь суму матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 12 423,68 грн, оскільки єдиною підставою у прийнятті рішення керівником про відмову у виплаті такої допомоги є відсутність коштів у фонді оплати праці. Залишивши її заяву без розгляду, іншим працівникам виконавчого комітету міської ради аналогічна допомога була виплачена, чим на думку позивачки, т.в.о. міського голови - секретарем ради Боброицьким С.Б. надав іншим працівникам привілеї та переваги, допустив дискримінацію у сфері праці, порушив принцип рівності прав і можливостей, обмежив її права як працівника, тим самим грубо порушив вимоги статті 2-1 КЗпП України.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Питання оплати праці, преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам органів місцевого самоврядування унормовуються постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пп.3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
За приписами пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.
З огляду на викладене вище, питання про виплату працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не носить імперативного характеру, відповідно така виплата є не обов'язком, а правом керівника, і виплачується тільки в разі прийняття відповідного рішення керівником цього органу в розмірі, що не повинен перевищувати середньомісячну зарплату.
Відповідні правові висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 809/3057/15, від 11.11.2020 у справі №500/1022/19, від 29.09.2022 у справі №420/7083/21.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, позивачкою не надано достатніх доказів на підтвердження наявності коштів у відповідача на виплату такого виду матеріальної допомоги та її виплати іншим працівникам виконавчого комітету Карлівської міської ради в 2023 році.
Таким чином, виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань є необов'язковою складовою заробітної плати, залежить від фонду оплати праці та від рішення керівництва, тобто її виплата є правом відповідача, а не обов'язком. Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення на користь позивачки не нарахованої та не виплаченої щорічної разової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 12423,68 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265,279 ЦПК України, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268 (зі змінами та доповненнями), суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Карлівської міської ради про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 12432,68 грн - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд Полтавської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О. М. Герцов