Справа № 527/3129/22
провадження 2/527/129/23
04 липня 2023 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бородіної Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», який подано представником - адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-
17 листопада 2022 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
У позовній заяві представник зазначила, що 09 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 4595191 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір). Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 30 днів.
21 червня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №21-06/2022, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».
Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору № 4595191 від 09 серпня 2021 року не сплачена і складає: 5000,00 грн. - тіло кредиту та 11400,00 грн. - нараховані проценти, на загальну суму 16400,00 гр., які позивач просить стягнути з відповідачки на його користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Прохала позов задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань до суду не надала, відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756 (а.с. 5,6).
09 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4595191 про надання споживчого кредиту (а.с. 11-15).
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Договору № 4595191 про надання споживчого кредиту сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 гривень, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1 Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Відповідно до п.п. 2.1 п.2 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Відповідно до п.п. 3.3 договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5.1 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
За положеннями п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов. Визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1-4.3.2) Договору.
Відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Згідно п. 4.3.2 споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п. 4.2 Договору.
Вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля Сторін передбачена в п. 4.2 договору виражена за допомогою технічного засобу зв'язку, а в п. 4.3 договору - письмово цим Договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 ЦК України до письмової форми правочину.
За змістом п. 6.3 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється у такій черговості: прострочені зобов'язання по процентам, прострочені зобов'язання по кредиту.
Для підписання Кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «С645264» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали Кредитний договір.
TOB «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідно до довідки ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів (а.с.20).
Відповідно до картки обліку Договору відповідач 08 вересня 2021 року здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 15 грн. А залишок заборгованості становить 5000 грн. (тіло кредиту) + 11400 грн. (проценти) - 15 грн. (сплачені відсотки) = 16400 грн. (а.с. 22-26)
Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.
21 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №21-06/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором №4595191 (а.с.28-32).
Згідно копії Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді за договором Факторингу №21-06/2022 від 21.06.2021 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21-06/2022 від 21.06.2022 року ТОВ «ФК Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4595191, в загальному розмірі 16400 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 11400,00 гривень - заборгованість за відсотками (а.с.33-34).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідачку шляхом направлення відповідного повідомлення на електрону адресу, зазначену останньою при укладенні кредитного договору (а.с.27).
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу №21-06/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Заборгованість за Кредитним договором відповідача складала 16400,00 грн., право вимоги якої належить ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов'язки за Договором № 4595191 про надання споживчого кредиту від 09.08.2021 року, в той час відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 16400 гривень.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачкою не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Договором № 4595191 про надання споживчого кредиту від 09.08.2021 року, що складає 16400 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 11400 - сума заборгованості за відсотками.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 278 від 04.11.2022 року.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягають стягненню витрати з оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2481,00 гривень.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
07 липня 2022 року між адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», в особі директора Москалюка А.М., було укладено договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 (а.с. 41-42).
Обсяг виконаних робіт визначений в звіті про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року, згідно з яким, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надано правову допомогу на загальну суму 8000,00 гривень. Дану винагороду було сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 270 від 04.11.2022 року (а.с. 45-47).
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», який подано представником - адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. та витрати на правову допомогу розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 11.07.2023 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822);
Представник позивача: адвокат Крюкова Марина Володимирівна (адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік