Провадження № 2/742/307/23
Єдиний унікальний № 742/147/23
10 липня 2023 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь відповідно до договору позики від 18.11.2021 заборгованість у розмірі 49468,00 грн. та судовий збір в розмірі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 18.11.2021 між ним та ОСОБА_2 був укладений письмовий Договір безпроцентної строкової позики терміном на два місяці, відповідно до умов якого він передав у власність останній гроші в сумі 39000 грн. ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути отриману позику до 18.01.2022. При цьому, половину позичених грошей вона мала віддати до 18.12.2021, а іншу - не пізніше 18.01.2022, що було погоджено умовами договору. Однак, на момент звернення до суду з цим позовом відповідачка не виконала свої зобов'язання та не повернула отримані в борг грошові кошти. Тому згідно зробленого позивачем розрахунку відповідачка зобов'язана сплатити за договором позики кошти в сумі 49468,00 грн, що складається з боргу, інфляційного збільшення та 3% річних, які просить стягнути в судовому порядку, а також судові витрати та правничу допомогу.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але остання подала заяву до суду, згідно з якою позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили розглянути справу за відсутності сторони позивача.
Відповідач на розгляд справи не з'явилася, хоча неодноразово належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
За таких обставин, за наявної згоди позивача, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду даної справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень стаття 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
18 листопада 2021 року між сторонами був укладений письмовий Договір безпроцентної строкової позики терміном на два місяці, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність відповідачці ОСОБА_2 гроші в сумі 39000 грн. Остання, взяла на себе зобов'язання повернути отриману позику до 18 січня 2022 року. При цьому, повернення половини позичених грошей повинна була повернутися не пізніше 18 грудня 2021 року, а інша частина, яка залишилася не сплаченою - не пізніше 18 січня 2022 року, що було погодженого сторонами в п.3 укладеного Договору (а.с.13-14).
Однак, на момент звернення до суду з цим позовом відповідачка не виконала свої зобов'язання та не повернула отримані в борг грошові кошти.
У відповідності до ч.1 ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідачка умов договору не виконала, кошти в установлений строк до 18 січня 2022 року ОСОБА_2 не повернула, не оспорила у встановленому законом порядку договір позики та не звертався до суду з позовом про визнання договору недійсним, а тому позовні вимоги щодо стягнення з неї заборгованості за договором позики від 18 листопада 2021 року в розмірі 39000 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та є законними і обґрунтованими.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом даної статті нарахування 3 % річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Період прострочення грошового зобов'язання - 680 днів
Відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами (а.с.15-16) вбачається, що загальна заборгованість становить 49468,64 грн. із яких: 39000,00 грн - сума боргу (з 19.12.2021 до 09.12.2022 =19500,00 грн та з 20.01.2022 до 09.12.2022 = 19500,00 грн); 9378,77 грн - інфляційні витрати (перший період з 19.12.2021 - 09.12.2022 =4845,60 грн, другий період з 20.01.2022 - 09.12.2022 = 4533,17 грн); 1089,87 грн - 3% річних (перший період з 19.12.2021 - 09.12.2022 = 570,58 грн, другий період з 20.01.2022 - 09.12.2022 = 519,29 грн).
Правильність зробленого позивачем розрахунку не спростовано відповідачкою, а відтак такий розрахунок приймається судом до уваги, у зв'язку з чим позов в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних у сумі 10468,64 грн підлягає задоволенню також.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов задоволено, судові витрати, щодо сплати судового збору по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 1073,60 грн.
За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, представником позивача адвокатом Негодою С.Л. було надано суду: договори про надання правничої допомоги №19/12-22ц від 19.12.2022 та №27/02/23ц від 27.02.2023, квитанції про оплату послуг адвоката № 024880 від 19.12.2022 на суму 5000,00 грн в яку включено: консультація - 600,00 грн; вивчення документів - 1000,00 грн; розрахунок інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами - 400,00 грн; складання позовної заяви - 3000,00 грн (а.с.18). Та № 024881 від 23.03.2023 на суму 5000,00 грн за оплату послуг адвоката за участь по цивільній справі (а.с.28). Акти виконаних робіт (послуг) від 19.12.2022 та 10.07.2023 (а.с.19,23).
У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000 гривень.
Згідно з частинами 4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом справи та вважає, що такі витрати у розмірі 5000,00 грн понесені у зв'язку із розглядом справи в Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області підлягають зменшенню до 3000,00 грн, оскільки такі витрати були значно завищені адвокатом, не є співмірними із складністю справи, не були необхідними, їй як досвідченому адвокату із значним юридичним стажем потрібно значно менше часу, ніж це зазначено нею в розрахунках, для консультацій позивача, вивчення документів позивача, які складаються з одного договору позики на 2 аркушах, складання позовної заяви, яка не міститься посилань на значну кількість нормативної бази, та і взагалі перебування адвоката в судових засіданнях, які не здійснювалися, оскільки відповідач у такі засідання не з'являвся, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.ст. 11,526, 530, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 246, 258-259, 263-265, 280-284, 352-355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт запис № 19711101-07808, документ № НОМЕР_3 , дійсний до 29 листопада 2029 року, орган, що видав: 8026, дата видачі: 29 листопада 2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за Договором безпроцентної строкової позики від 18 листопада 2021 року в розмірі 49468,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт запис № 19711101-07808, документ № НОМЕР_3 , дійсний до 29 листопада 2029 року, орган, що видав: 8026, дата видачі: 29 листопада 2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та 3000,00 грн. витрат за надану правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО