Справа № 740/4170/23
Провадження № 3/740/1892/23
Іменем України
12 липня 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - Ковальової Т.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Дьоміної Н.А.,
особи, яка притягається до адмінвідповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інвалід війни ІІ групи, військового у відставці за станом здоров'я, проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно надісланого до суду протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2023, складеного поліцейським Ніжинського РВП, 28 червня 2023 року о 17 год 10 хв у м.Ніжині на вул.Вокзальна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширення зіниць очей, бліде обличчя.
Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що відмовився від проходження огляду, оскільки наркотичні засоби він не вживає і у інспектора були відсутні підстави пропонувати йому проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Під час спілкування з поліцейськими він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання і його поведінка цілком відповідала обстановці. Він отримав поранення під час бойових дій, тривалий час лікувався і є інвалідом війни ІІ групи та за станом здоров'я приймає медичні препарати обезболюючі, через постійні головні болі. Просить справу закрити за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно КУпАП суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і наданих сторонами доказів.
Згідно ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N 1103 та п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 N 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У пункті 4 цієї Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У протоколі про адміністративне правопорушення в якості ознак наркотичного сп'яніння зазначено розширення зіниць очей, бліде обличчя, а у доданому до протоколу направленні на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння зазначені інші ознаки: розширення зіниць очей, сухість порожнини рота, тремтіння рук.
До протоколу додається відеозапис, на якому не зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та причина його зупинки, а починається фіксація подій з пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з посиланням на те, що у нього наявна підозра про те, що ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби без повідомлення про наявність ознак.
Як вбачається з відеозапису, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікарні ОСОБА_1 не висловлено позиції, яку б можна було розцінювати як відмову. Відмова від проходження огляду у медичному закладі на відеозапису не зафіксована. Докази такої відмови в матеріалах справи відсутні.
Відеозапис відбувався у денний час, обличчя водія чітно видно та його рухи і поведінка. Ознак наркотичного сп'яніння, таких як розширення зіниць очей, бліде обличчя, які зазначені у протоколі, не вбачається.
З викладеного слідує, що беззаперечно не доведено наявності описаних поліцейським ознак стану наркотичного сп'яніння у водія, тому вимога поліцейського про проходження огляду не була обґрунтованою.
Якщо проведення медичного огляду пропонувалося працівником поліції без явних на те причин, описані ознаки наркотичного сп'яніння не відповідали фактичному стану водія, то винуватість водія автомобіля в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху поза розумним сумнівом не доведена.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Виходячи з презумпції невинуватості в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини особа звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення правопорушення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд встановив відсутність належних і допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь- який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, що слідує із загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
З урахуванням положень ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При розгляді справи поліцейським Ніжинського РВП докази згідно ст.251 КУпАП, за винятком протоколу про адміністративне правопорушення, який не відображає відомостей про керування водієм транспортним засобом, його зупинку, суду не надані.
Вказана обставина з огляду на приписи ст.251, 254 КУпАП оцінюється судом, як відмова особи, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, від відстоювання власної правової позиції та, як наслідок, - ухвалення судового рішення на підставі наявних у справі доказів.
Із врахуванням викладеного, наявні у справі докази не підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.247, ст.284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Головуюча суддя Т.Г. Ковальова