Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1046/23
Провадження по справі № 2-а/514/9/23
11 липня 2023 року смт Тарутине
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора СРПП ВП №2 Болградського РВП старшого лейтенанта поліції Узун Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
До Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора СРПП ВП №2 Болградського РВП старшого лейтенанта поліції Узун Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За правилами адміністративного судочинства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, а саме:
- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи;
Додано оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №290193 від 17.06.2023 року, зміст якої неможливо з'ясувати, оскільки вона є нечитаємою.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції (ч. 1 ст. 222 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Отже, відповідні працівники органів поліції не є самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а.
Незважаючи на те, що за правилами адміністративного судочинства суд має можливість замінити неналежного відповідача під час розгляду справи, така заміна може здійснюватися виключно за згодою позивача (ст. 48 КАС України), а відтак заявлення позову до неналежного відповідача призводить до ускладнення розгляду справи.
Також, вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України,а сааме позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч.3 ст.161КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов'язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року становить 536,80 гривень.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленом статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора СРПП ВП №2 Болградського РВП старшого лейтенанта поліції Узун Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5 -ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.А. Кравченко