Справа № 683/2213/23
1-кп/683/277/2023
28 червня 2023 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старокостянтинів Хмельницької області обвинувальний акт по кримінальному провадженню за №12023243160000060 від 30 березня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
встановив:
До Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню №12023243160000060, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з тим, що в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення стосовно нього за ч. 2 ст. 307 КК України у висновку зазначено обвинуваченого ОСОБА_4 .
Також у підготовчому судовому засіданні сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_4 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки не встановлено власника вилученого у нього мобільного телефону, так як він був лише його користувачем.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Повідомив, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам, визначеним у статті 291 КПК України. Вважає висновки сторін захисту обвинувачених передчасними, оскільки питання винуватості обвинувачених та оцінка доказів в підготовчому судовому засіданні не вирішуються.
Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203км17).
Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Суд вважає, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору зводяться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, формулюванням обвинувачення та осіб, які його вчиняли.
Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Водночас щодо доводів сторони захисту про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона потерпілого) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023243160000060 від 30 березня 2023 року складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошувала сторона захисту щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору. Тому у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 314-316, 323, 372, 376 КПК України,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 та сторони захисту ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023243160000060 від 30 березня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя