Справа № 510/876/23
Провадження № 2/510/921/23
10.07.23 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Івановой Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження відповідачки; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.05.2023р.; довідка виконкому Ренійської міськради від 28.11.2022р. №1719 про склад сім'ї ОСОБА_5 на день його смерті; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ; копія домової книги; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості квартири від 05.05.2023р.; копія свідоцтва №87 від 21.02.2000р. про право власності на житло; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 29.06.2023р.; копія заяви позивача від 30.11.2022р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.12.2022р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавалось); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.12.2022р. (заповіт, спадковий договір не укладались); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.12.2022р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 27.06.2023р.; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 28.06.2023р. (після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є рідним братом ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 (вже нині померлих). Відповідачка являється донькою позивача.
За життя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належало майно:
на підставі свідоцтва №87 від 21.02.2000р. про право власності на житло - квартира АДРЕСА_1 (по частині нерухомості кожному з них).
На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядилась належною їй часткою майна, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належну їй частку квартири. Позивач та його брат ОСОБА_5 у передбачений законом строк не звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті матері. Однак, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦЦК України, оскільки на день смерті ОСОБА_6 спільно мешкав із нею за однією адресою. За юридичним оформленням права на спадщину ОСОБА_5 не звертався. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер брат позивача - ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно (на всю квартиру). За життя ОСОБА_5 будь-яким чином належним йому майном не розпорядився, заповіту не залишив.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява від 30.11.2022р. Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв'язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів, крім того, брат позивача за своє життя не оформив спадщину (право на 1/2 частину квартири) після смерті ОСОБА_6 .
Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач на себе.
У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру, про що 01.05.2023р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем.
Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.
Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на квартиру, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач прийняв спадщину за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті ОСОБА_5 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на квартиру, розпорядження щодо її цільового використовування тощо).
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, прийняв її за законом. Інший спадкоємець на спадщину не претендує, не прийняв її.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на квартиру з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1258, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
- квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 (в тому числі і 1/2 частина нерухомості, що рахується зареєстрованою за ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК