П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5900/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Дата і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В Одеському окружному адміністративному суді перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №71 від 14.05.2020 року про відмову у перерахунку ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області Вих.№5-766/20/9 від 17.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_3 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області Вих.№5-766/20/9 від 17.03.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
23.11.2020 року вказане вище рішення набрало законної сили.
02.12.2020 року видано відповідний виконавчий лист.
18.05.2023 року вх.№16128/23 адвокатом Кудрявцевим Ігорем Анатолійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - заявник) надано заяву про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).
В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що стягувач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, так і не отримавши доплату довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 року по 30.11.2020 року у сумі 427329,35 грн.
Водночас ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , а тому є підстави для заміни сторони виконавчого провадження саме на зазначених осіб.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про заміну сторони виконавчого провадження.
В своїй скарзі представник апелянтів вказав, що з урахуванням частини першої статті 1227 Цивільного кодексу України ( на далі також ЦК України), на підставі частин першої, четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та у зв'язку з відсутністю доказів про наявність відкритого виконавчого провадження на момент розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, стягувача який помер, на його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, суд вважав за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень частини другої статті 312 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі №420/5900/20 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №71 від 14.05.2020 року про відмову у перерахунку ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області Вих.№5-766/20/9 від 17.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області Вих.№5-766/20/9 від 17.03.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
23.11.2020 року вказане вище рішення набрало законної сили.
14.12.2020 року відкрито виконавче провадження №63902416 з виконання виконавчого листа по справі №420/5900/20 виданого 02.12.2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулвся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявниками не надано доказів що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину як єдиним спадкоємцям, а тому прийшов до висновку, що відповідно до ст. 1216 ЦК України в даному випадку не відбувся перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, тобто померлого спадкодавця, до спадкоємців.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року був вирішений спір стосовно перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 .
Так, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, який забезпечує право кожного на справедливий суд (надалі Закон № 1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Статтею 142 Закону № 1402-VIII регламентовані питання отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Зазначене узгоджується із правовим висновком наведеним у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року у справі № 750/8819/19.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
Верховний Суд в постанові від 30.01.2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання, а відмова ГУ ПФУ в Одеській області у виплаті заявнику таких сум є підставою для звернення останнього до суду із окремим адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.04.2023 року заявники отримали інформаційну довідку від приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Павлик Н.М. вих.№73/02-14, в якій вказано, що на запит нотаріуса від 07.03.2023 року за №44/02-14 Управлінням з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 20.03.2023 року повідомлено про те, що згідно рішення від 21.10.2020 року по справі №420/5900/20 Головним управлінням за період з 19.02.2020 року по 30.11.2020 року була розрахована доплата в сумі 427 329,35 грн., яка була внесена до реєстру судових рішень. В зв'язку з тим, що стягувачем по справі №420/5900/20 є саме померлий ОСОБА_3 , у Головного управління відсутні законні підстави для виплати нарахованої суми будь якій іншій особі, яка не є стягувачем по вказаній справі.
Тобто заявники, що є членами сім'ї померлого пенсіонера, із заявою про виплату пенсії до пенсійного органу у межах встановленого строку не зверталися.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що нараховані на виконання судового рішення суми недоотриманої пенсії були виплачені за життя померлому пенсіонеру. При цьому, пенсійним органом як в межах адміністративного провадження в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі вказана обставина не оспорювалась, тобто відповідач не заперечує про наявність нарахованих, проте невиплачених за життя померлого, сум пенсії.
У такому разі, в силу ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала померлому і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, а у позивачів, у зв'язку зі смертю останнього виникло право на отримання нарахованої ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення суду суми пенсії, яка залишилась невиплаченою на день смерті. При цьому, відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні не впливає на можливість реалізації позивачами права на отримання вказаної доплати шляхом звернення до ГУ ПФУ в Одеській області, зокрема, але невиключно, на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Відмова пенсійного органу у виплаті таких сум є підставою для звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.
Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Адже суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.311, 315, 316, 321, ст.322, ст.325, ст.329, 379 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 11 липня 2023 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова