П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2023 р. Справа № 653/2665/21
Головуючий в 1 інстанції: Делалова О.М. Час і місце ухвалення: 14.12.2021р., м. Генічеськ
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Аргіровій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №2 батальйону №1 УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенка Сергія Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП, інспектора роти №2 батальйону №1 УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенка С.С. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4624966 від 12.08.2021р. Також, позивач просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його незаконно притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. ОСОБА_1 стверджував, що швидкість руху він не перевищував, рухався зі швидкістю 70 км/год. Інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. швидкість руху вимірювалась приладом Трукам (TruCam) TC 000721, який під час здійснення фіксації швидкості руху транспортного засобу знаходився в руках інспектора. При цьому, чинним законодавством не передбачено ручне використання засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості руху транспортних засобів, прилад Трукам (TruCam) має бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенко С.С. серії ЕАО № 4624966 від 12.08.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департамент патрульної поліції в особі УПП в Херсонській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 14.12.2021р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості руху певного транспортного засобу не може утримуватися в руках, а повинен бути закріплений на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг. Такий висновок суду не узгоджується з положеннями ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено повноваження поліцейських здійснювати вимірювання швидкості руху транспортних засобів у не автоматичному режимі.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що лазерний вимірювач TruCam має можливість працювати у двох режимах: утриманням в руках під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів або розміщенням на триногі. Саме в цих режимах вказаний вимірювач проходив тестування, ліцензування та сертифікацію, був визнаний таким, що відповідає стандартам та правильно вимірює швидкість руху транспортних засобів в обох режимах.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 законності складеної інспектором роти №2 батальйону №1 УПП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенком С.С. постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4624966 від 12.08.2021р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що 12.08.2021р. о 13 год. 39 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI MATRIX, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті м.Олешки траса М-14 237 км. зі швидкістю руху 86 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км./год. Швидкість вимірювалася приладом TruCam 000721. Камера DM5043.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи спірну постанову, виходив з того, що чинним законодавством не передбачена можливість тримання лазерного вимірювача швидкості ТruCam у ручному режимі, у зв'язку з чим отримані таким чином докази вчинення адміністративного правопорушення не можуть вважатись належними. Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем не надано.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За визначенням, наведеним у пункті 1.10 Правил дорожнього руху, безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. (п.12.5 ПДР)
Згідно п.12.6 ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Доказами ж в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Колегія суддів зазначає, що тільки належна фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивачем може підтвердити правомірність накладення на нього адміністративного стягнення та може вважатися належним доказом по справі.
Матеріалами справи встановлено, що перевищення водієм швидкості зафіксовано за допомогою приладу TruCam 000721. Вимірювання здійснювалося інспектором поліції в ручному режимі.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що вимірювання швидкості транспортного засобу за допомогою технічного приладу TruCam «з рук» зумовлює вібрацію та, відповідно, впливає на правильність даних і похибки приладу.
Згідно посібника користувача TruCAM ІІ LTI 20/20, вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM ІІ призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Вимірювач використовується під час контролю швидкості транспортних засобів підрозділами Національної поліції та уповноваженими організаціями. У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна. При цьому можливий режим фотовідеофіксації. У автоматичному режимі при перевищенні встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів здійснюється фотовідеофіксація події, що має ознаки порушення ПДР.
Таким чином, лазерний вимірювач TruCAM ІІ LTI 20/20 відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Окрім основного («ручного режиму роботи») даний лазерний вимірювач швидкості також може бути застосований з метою автоматичного режиму фіксації правопорушення.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM ІІ LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати відповідний транспортний засіб.
При цьому, згідно Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/22151 від 03.06.2021р., чинного до 03.06.2022р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM ІІ LTI 20/20 №ТС000721 має максимально допустиму похибку при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ±2 км/год, в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; ±1 км/год в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20, спроможний здійснювати вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вже зазначалося колегією суддів, у спірній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4624966 від 12.08.2021р. зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI MATRIX, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті м.Олешки траса М-14 237 км. зі швидкістю руху 86 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км./год.
У вказаній постанові відсутнє посилання на норму Правил дорожнього руху, якою встановлено обмеження швидкості руху, та яку порушено ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом, визначеним пунктом 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Одночасно, пунктом 12.6 ПДР передбачено, що на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю, зокрема, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год.
Враховуючи, що зі змісту ч.1 ст.122 КУпАП слідує, що відповідальність за вказаною нормою не настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів менше як на двадцять кілометрів на годину, тому, на думку колегії суддів, встановлення який саме пункт ПДР порушено ОСОБА_1 у спірних правовідносинах має визначальне значення при вирішенні спору.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення у спірній постанові зазначено «м.Олешки траса М-14 237 км.», що дає колегії суддів підстави для висновку, що це є дорога, що проходить через населений пункт, швидкість руху транспортних засобів на якій встановлено пунктом 12.6 ПДР, яким мінімальне обмеження максимальної швидкості руху закріплено на рівні 70 км./год.
За таких обставин, з врахуванням допустимого перевищення швидкості руху, за яке не наступає відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП (20 км./год.), колегія суддів доходить висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною нормою.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. (ч.2 ст.317 КАС України)
Оскільки судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , проте з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 270, 272, 286, 308, 310, 313, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2021 року в частині підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова