П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5378/22
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС в Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
19 травня 2023 року засобами поштового зв'язку до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла повторна апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на зазначене рішення, яким позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» задоволено. Також апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснено процесуальні наслідки невиконання ухвали суду.
08 червня 2023 року до суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
10 липня 2023 року до суду засобами поштового зв'язку повторно надійшло клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн, про що надано виписку. Апелянт зазначає, що ним вживаються заходи з метою відновлення коштів на рахунках, однак дані обставини не залежать від його волі та перешкоджають доступу до правосуддя.
Стосовно клопотання про продовження строку для усунення недоліків колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.
Разом з тим, застосування наведених законодавчих приписів повинно здійснюватися судом з урахуванням розумних строків розгляду справи, регламентований КАС України. У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
При цьому, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, суд звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для встановлення суб'єкту владних повноважень додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Судом встановлено, що зазначене клопотання обґрунтоване аналогічними підставами, що й попереднє клопотання про продовження строку від 08.06.2023 року, яке було вирішено судом апеляційної інстанції та ухвалою суду було надано апелянту додатковий час для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що продовження апелянту строку на усунення недоліків його скарги призведе до затягування судового розгляду та до правової невизначеності учасників цієї справи, а тому в задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків слід відмовити.
Стосовно клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 295 КАС України апеляційна карга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали суду апелянт зазначив, що повторна подана апеляційна скарга у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних причин від апелянта є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Однак такі доводи апелянта колегія суддів оцінює критично та звертає вчергове увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі може бути реалізовано лише шляхом дотримання апелянтом вимог КАС України, а саме наявність сукупності послідовних та регулярних дій спрямованих на належне оформлення апеляційної скарги, дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та сплата судового збору.
При цьому слід зауважити, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 640/10488/21, від 24.04.2023 у справі № 520/21488/21.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.
З урахуванням того, що при зверненні до суду з повторною апеляційною скаргою строк на апеляційне оскарження пропущено, поважних підстав для його поновлення апелянтом не наведено, а судом з урахуванням обставин справи не встановлено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, тому наявні правові підстави для прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, оскільки поважні підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою відсутні, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
У задоволені клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Вербицька
Судді О.В. Джабурія К.В. Кравченко