П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1087/23
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
повний текст судового рішення
складено 27.04.2023, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідач, Миколаївський ОТЦКтаСП), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та неоформлення і ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020,01.01.2021 та 01.01.2022; зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах та відсотках встановлених для діючих військовослужбовців за посадою - заступник командира частини з гуманітарних питань - начальник відділення 1 ЦОК підготовки фахівців моб. органів, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відмова відповідача у видачі оновлених довідок є протиправною, оскільки з 29.01.2020р. з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу із застосуванням в якості розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018року, який застосовується відповідачем під час надання довідок для здійснення попередніх перерахунків пенсії позивача. Відтак, з огляду на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2020р., 01.01.2021р. та з 01.01.2022р. у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням нового (збільшеного) розміру прожиткового мінімуму, підготувати і надати до органу ПФУ відповідні довідки для перерахунку пенсії позивача.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи відсутністю передбачених нормами чинного законодавства підстав для оформлення та надання оновлених довідок позивачу з метою проведення подальшого перерахунку його пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено питання про стягнення судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, фактично виклавши аналогічні обставини тим, що були ним зазначені у відзиві на позов, відповідач зазначає про відсутність у Миколаївського ОТЦКтаСП підстав для видачі оновлених довідок позивачу про розмір його грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2020р., станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022р., з огляду на недоведеність зміни чи підвищення розміру посадових окладів військовослужбовців з 01.01.2020р., 01.01.2021р. та з 01.01.2022р. Посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 є на думку відповідача безпідставними, оскільки це рішення не створює підстав для видачі оновлених довідок позивачу для перерахунку його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, та з 01.02.2022р. Посилаючись на приписи ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2020 рік» апелянт зауважує, що з 01.01.2020р. законодавцем запроваджено було єдину величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102,00грн. При цьому, як далі вказує скаржник, згідно ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2021рік» та ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2022рік», до відносин з оплати праці працівників державних органів підлягає застосуванню спеціальна величина прожиткового мінімуму - 2102,00 грн. для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, за виключенням випадків оплати праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України. Відтак, за доводами апелянта, зокрема станом на 01.01.2021р., 01.01.2022р. діючий військовослужбовець ЗС України не набув права на підвищення розміру окладу за посадою та окладу за званням і відповідно решти складових елементів грошового забезпечення із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року. У спірних правовідносинах відсутня подія реального збільшення фактично отриманого діючим військовослужбовцем поточного грошового забезпечення станом на 01.01.2021р., 01.01.2022р. тощо.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі-Закон № 2262-ХІІ).
У відповідь на заяву позивача листом від 24.12.2022 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для складання запитуваних довідок та їх направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції пославшись на правові висновки Верховного суду викладені у постанові від 02.08.2022р. у справі №440/6017/21, виходив з того, що з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Закону № 294-ІХ, № 1082-ІХ, 1928-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2262-ХІІ).
Виходячи з приписів ч.3, ч.18 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з відмови Миколаївського ОТЦК та СП у оформленні оновлених довідок, спірним у цій справі є питання наявності підстав для визначення складових грошового забезпечення позивача з якого здійснюється перерахунок пенсії, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (в даному випадку станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р. та 01.01.2022р.), а не на 1 січня 2018р.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів враховує, що згідно приписів ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018р. Вказаною постановою, зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Згідно з п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату її прийняття та до 24.02.2018р.) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Постанова №103).
Пунктом 6 постанови №103 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704, пункт 4 цієї Постанови визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відтак, п.6 Постанови №103 втратив чинність з 29.01.2020р., у зв'язку із чим відновлена дія п.4 Постанови №704 у редакції, до внесення відповідних змін до нього п.6 Постанови 103.
Отже, з 29.01.2020р. розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня саме відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018р.
При цьому порядок дій відповідача у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Отже, з 30.01.2020 - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
З 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас, суд першої інстанції вірно вказав, що згідно ст.6 Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III), базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Колегія суддів також вважає за доцільне врахувати у даному випадку висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, у постанові від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21, згідно якого, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, починаючи з 01.01.2020р., з набранням чинності ЗУ “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік відповідно, не містив.
Так само і в ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та ЗУ “Про Державний бюджет України на 2022 рік” відсутні такі застереження щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2021 та 2022 рр. відповідно.
Отже, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, а після указаної дати не відповідали таким.
З урахуванням наведеного, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Закону № 294-ІХ, № 1082-ІХ, 1928-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), про що вірного висновку дійшов у своєму рішенні суд першої інстанції.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 14.09.2022 року у справі № 500/1886/21, від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, тощо.
Суд першої інстанції вірно також вказав, що величина грошового забезпечення як виплати, яка є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
В контексті надання оцінки доводам скаржника, судова колегія порівнюючи встановлений у статтях 7 Законів України про Державний бюджет України на 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рр., зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня у кожному із наведених вище років був більшим, аніж у попередньому.
Тобто, прожитковий мінімум для працездатних осіб кожного року зростає, та встановлений законом на 01.01.2018 року є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 року, які також кожен з наступних більше за попередній.
З огляду на викладене, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2020, 2021, а також у 2022 році, порівняно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 рік, який (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) в свою чергу є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст.63 Закону №2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.
Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 9 червня 2022 року по справі №520/2098/19, де зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.
Відмова відповідача в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 року по справам № 240/11952/19, № 200/3757/20-а та № 200/3774/20-а.
За вказаного, оскаржувана у даній справі відмова відповідача у наданні оновлених довідок є протиправною.
В свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Виходячи з приписів Порядку № 3-1, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги про правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах та свідчить на користь обґрунтованості висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у зв'язку із чим колегією суддів вважаються необґрунтованими.
Посилання апелянта на необхідність застосування в якості розрахункової величини для визначення розміру окладу за посадою та окладу за званням і відповідно решти складових елементів грошового забезпечення позивача спеціальної величини прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами є неґрунтовними в даному випадку, оскільки по-перше у своїй відмові відповідач на таке не посилався. По друге, таке застосування не узгоджується з приписами Постанови №704 та спростовується вищенаведеним.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, на висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог не впливають, не свідчать про неправильне вирішення справи судом першої інстанції.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи усе наведене вище у сукупності, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволенню не підлягає.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 КАС України.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак враховуючи положення ч.1 ст.315, ст.316 КАС України колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 400/1087/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді А.І. Бітов Ю.М. Градовський