11 липня 2023 року справа №200/3286/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. у справі № 200/3286/22 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення коштів, -
23 лютого 2022 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби; зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. у справі № 200/3286/22 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до вислуги років, що включається до 10 річного терміну перебування військовослужбовця на військовій службі, враховуються тільки періоди служби в календарному обчисленні.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з витягу з наказу від 25.11.2021року №234 позивача було звільнено з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту, при цьому, вислуга років склала: календарна - 05 років, пільгова 8 років 05 місяців 22 дні, служба разом -13 років 05 місяців 22 дні.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо виплати разового грошової допомоги при звільненні, передбаченою ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно абз.1 ч.2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Зазначена норма кореспондується з п. 10 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей”(далі - Порядок № 393).
За змістом правових норм абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011 та абзацу третього пункту 10 Порядку № 393 законодавець розмежовує визначення самого права військовослужбовця, крім військовослужбовців строкової військової служби, на таку одноразову грошову допомогу при звільненні та визначення розміру такої допомоги.
У розумінні вказаних правових норм військовослужбовець, що звільнений з військової служби за закінченням контракту, крім військовослужбовців строкової військової служби, має право на виплату одноразової грошової допомоги “за наявності вислуги 10 років і більше”. При цьому законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової, тощо).
Крім того, законодавець не надає визначень ні “календарної вислуги років” ні “пільгової вислуги років”. Правовими нормами Порядку № 393 та Закону № 2011 законодавець лише визначає періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Тобто, законодавець визначає лише способи обчислення вислуги років.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, яка відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.
Таким чином, у випадку звільнення з військової служби за закінченням контракту такі військовослужбовці мають права на одноразову грошову допомогу за наявності вислуги 10 років і більше, незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи на то пільгових умовах). Розмір такої одноразової грошової допомоги для такої категорії військовослужбовців знаходиться в прямій залежності від кількості повних календарних років їх служби.
Суд зазначає, що згідно витягу з наказу від 25.11.2021 №234 вислуга років позивача склала: наказу від 25.11.2021року №234 позивача було звільнено з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту, при цьому, вислуга років склала: календарна - 05 років, пільгова 8 років 05 місяців 22 дні, служба разом -13 років 05 місяців 22 дні, складає більше десяти років.
Отже, позивач, як військовослужбовець, який звільнений з військової служби за закінченням контракту та за наявності вислуги років, що перевищує 10 років, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону № 2011 в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а саме за 5 повних календарних років).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. у справі № 200/3286/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. у справі № 200/3286/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв