11 липня 2023 року справа №200/388/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 р. у справі № 200/388/23 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 лютого 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просив: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та здійснювати виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та з 01.03.2022 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, яка установлена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідачем, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/927/22, був проведений перерахунок пенсії на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення № ФС-77122/09/01/929 від 06.07.2021 року, але за наслідками перерахунку розмір призначеної до виплати пенсії позивача був обмежений максимальним.
У зв'язку з цим позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати йому пенсії без обмеження її максимального розміру та з урахуванням індексації базового ОСНП.
Однак, листом від 13.12.2022 року № 0500-0203-8/73783 відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
Із зазначеною відмовою відповідача позивач не погоджується та вважає, що він має право на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром та з 01.03.2022 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 року № 118. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 р. у справі № 200/388/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та здійснювати виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є одержувачем пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до статті 43 якого Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII, що набрав чинності з 01.01.2017 року, були внесені зміни.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII) максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на переконання відповідача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік", пенсія позивачу призначена та виплачується у розмірі 20930,00 грн., що відповідає нормам чинного законодавства України.
При цьому, як зазначає відповідач, у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/927/22, на яке, серед іншого, посилається позивач, відсутні зобов'язання про виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 28.07.1990 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі норм Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), що підтверджується відповідною копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане 17.02.2004 року, а також матеріалами пенсійної справи ФС-77122 (Міноборони).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/927/22, яке набрало законної сили, було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Даним судовим рішенням у справі № 200/927/22 відповідача було зобов'язано здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату позивачу згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення № ФС-77122/09/01/929 від 06.07.2021 року, яка видана Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі - ДОТЦКСП), з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, виходячи з розрахунку 89% від суми (розміру) грошового забезпечення.
На виконання цього рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929.
Суд зауважує, що відповідачем на виконання рішення суду у справі № 200/927/22 було здійснено перерахунок саме з 01.12.2019 року, про що зазначається відповідачем у відзиві та що підтверджується матеріалами пенсійної справи ФС-77122 (Міноборони).
Згідно рішення суду у справі № 200/927/22, предметом розгляду у цій справі було проведення перерахунку і виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929 з 01.04.2019 року.
Водночас, предметом розгляду даної справи є проведення перерахунку і виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром та з 01.03.2022 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням раніше проведених виплат.
Отже, питання щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром не було предметом розгляду справи № № 200/927/22.
Наведене враховується судом під час ухвалення цього рішення.
Згідно протоколу за пенсійною справою позивача ФС-77122 (Міноборони) від 08.02.2023 року, що був складений після перерахунку пенсії, обчислення пенсії позивача здійснено виходячи з 89% грошового забезпечення, розмір пенсії склав 32243,20 грн.
При цьому, під час перерахунку пенсії відповідачем враховано індексацію, установлену згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 року № 118 (далі - Постанова КМУ № 118).
Разом із цим, загальний розмір пенсії, яка призначена позивачу відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, склав 20930,00 грн.
Згідно із Законом України від 02.12.2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2022 року був встановлений на рівні 2093,00 грн.
Відтак, при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду відповідачем було застосовано обмеження граничного розміру пенсії, яка призначена за Законом № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру такого прожиткового мінімуму станом на грудень 2022 року.
У зв'язку з цим позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати йому пенсії без обмеження її максимального розміру та з урахуванням індексації базового ОСНП.
Листом від 13.12.2022 року № 0500-0203-8/73783 у відповідь на дану заяву відповідач повідомив про те, що на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/927/22 ним вже був проведений перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.12.2019 року, розмір пенсії після перерахунку склав 32243,20 грн.
Проте, як вказується у цьому листі, з огляду на положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, розмір пенсії (з урахуванням надбавок, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а оскільки на 01.12.2022 року розмір такого прожиткового мінімуму становить 2093,00 грн., до виплати підлягає сума пенсії 20930,00 грн.
Отже, відповідачем фактично було відмовлено позивачу в перерахунку і виплаті пенсії без обмеження її максимального розміру.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
01.01.2008 року набрав чинності Закон України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким статтю 43 Закону № 2262-XII було доповнено новою частиною, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, що встановлена абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни і доповнення до статті 43 Закону № 2262-XII були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
01.10.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким фактично було введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, шляхом викладення частини 5 статті 43 Закону № 2262-XII у новій редакції, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
01.01.2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким доповнено частину 5 статті 43 Закону № 2262-XII і визначено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У подальшому до Закону № 2262-XII були внесені додаткові зміни та доповнення, у зв'язку з чим частина 5 статті 43 Закону № 2262-XII, яка була викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI) та доповнена Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIII), стала частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Законів № 3668-VI та № 911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 зазначені вище положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII є такою, що втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), яким до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII були внесені зміни - слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
З огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зміни, що полягають у зміні слів та цифр, які були внесені Законом № 1774-VIII до визнаної неконституційною (фактично відсутньої на час внесення цих змін) норми Закону № 2262-XII (частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII), є нереалізованими.
Наведене дозволяє зробити висновок про те, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положень про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII зміни та доповнення до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною та втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 року у справі № 522/3271/17, від 17.05.2021 року у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 року у справі № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 року у справі № 569/2950/17, від 27.01.2022 року у справі № 240/7087/20, тощо.
Таким чином, з 20.12.2016 року (дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI, які фактично дублюють частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII, змін не зазнали.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне чи множинне тлумачення, мають завжди трактуватися на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року у зразковій справі № 822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" стосовно захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтями 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України" вказав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, у справі, що розглядається, застосуванню підлягають саме норми Закону № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19.
Водночас, як вже неодноразово зазначалося у цьому рішенні, частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій, втратила чинність з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року у справі № 7-рп/2016, а зміни, що були внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку згідно з Постановою КМУ № 118 суд вважає за необхідне окремо зазначити про таке.
Постановою КМУ № 118 визначено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (абзац 1 пункту 2).
Пунктом 1 Постановою КМУ № 118 установлено, що з 01.03.2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
За змістом пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 118, підвищення розмірів пенсій, які призначені відповідно до Закону № 2262-XII, на коефіцієнт збільшення має здійснюватися у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Проте, як вже було вказано, норми Закону № 3668-VI не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а норми Закону № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, не містять обмежень розміру пенсії.
Відтак, положення щодо обмеження пенсії максимальним розміром при її перерахунку, які містяться у Постанові КМУ № 118, у даному разі також не можуть бути застосовані.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене нормами Закону № 2262-ХІІ, є протиправним.
Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, а також в частині зобов'язання відповідача перерахувати та здійснювати виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З приводу дати, з якої має бути проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає про таке.
Як видно з матеріалів пенсійної справи ФС-77122 (Міноборони), пенсію відповідно до Закону № 2262-XII було призначено позивачу з 28.07.1990 року.
06.07.2021 року ДОТЦКСП видав довідку № ФС-77122/09/01/929 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії.
Згідно із зазначеною довідкою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням правових висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, станом на 05.03.2019 року розмір грошового забезпечення позивача за посадою "головний інженер - заступник командувача повітряної армії з інженерно-авіаційній служби" становив: - посадовий оклад - 9590,00 грн.; - оклад за військове звання (підполковник) - 1480,00 грн.; - надбавка за вислугу років (50%) - 5535,00 грн.; - надбавка за особливості проходження служби (65%) - 10793,25 грн.; - надбавка за таємність (10%) - 959,00 грн.; - премія (35%) - 3356,50 грн.; - усього - 31713,75 грн.
04.10.2021 року позивач звернувся до відповідача за проведенням перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії.
Листом від 26.11.2021 року відповідачем було повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Дані обставини були встановлені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 200/927/22 та не потребують доведення.
Зазначеним рішенням суду, із посиланням на Конституцію України, Закон № 2262-ХІІ, постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанову Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" постанову правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", було визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії на підставі довідки ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929 про розмір грошового забезпечення, розрахованої згідно з постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розрахунку 89% від розміру грошового забезпечення.
При цьому вказаним судовим рішенням також встановлено, що довідка ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929 фактично надійшла на адресу відповідача.
Суд зазначає, що у зв'язку з направленням відповідачу оновленої довідки ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929 про розмір грошового забезпечення позивача після її одержання у відповідача виник обов'язок провести перерахунок пенсії позивача.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Частинами 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, відповідач, одержавши оновлену довідку ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929, мав здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 01.04.2019 року (тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
З огляду на викладене, датою, з якої має бути проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, є саме 01.04.2019 року.
Щодо врахування під час перерахунку пенсії позивача установленої Постановою КМУ № 118 індексації суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже було зазначено раніше, із протоколу за пенсійною справою позивача ФС-77122 (Міноборони) від 08.02.2023 року слідує, що при перерахунку пенсії позивача відповідачем враховано індексацію, яка установлена Постановою КМУ № 118, - розмір індексації базового ОСНП, за наведеним у протоколі розрахунком, склав 3951,53 грн.
При здійсненні розрахунку індексації базового ОСНП згідно з Постановою КМУ № 118 відповідачем був врахований розмір грошового забезпечення позивача на рівні 31713,75 грн., який вказаний в оновленій довідці ДОТЦКСП від 06.07.2021 року № ФС-77122/09/01/929, із застосуванням відсоткового значення у 89% (розмір відсотків від грошового забезпечення) та з урахуванням вимог пункту 2 Постанови КМУ № 118, тобто: (31713,75 грн. х 0,89) х 0,140 = 28225,2375 грн. х 0,140 = 3951,53 грн.
Даний розрахунок індексації базового ОСНП перевірений судом та є вірним.
Таким чином, оскільки відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача вже було враховано індексацію, установлену Постановою КМУ № 118, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача врахувати дану індексацію в ході перерахунку пенсії позивача без її обмеження максимальним розміром задоволенню не підлягають.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З приводу обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає, що такий спосіб захисту не впливає на дискреційні повноваження відповідача.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення, однак, повноваження державних органів не є дискреційними у тому разі, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
За настання визначених законодавством умов відповідач повинен вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Як було встановлено судом у цьому рішенні, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на яку передбачено Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Отже, в даному разі відповідач має лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, а саме - провести перерахунок пенсії позивача та здійснити її виплату без обмеження пенсії максимальним розміром.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 р. у справі № 200/388/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 р. у справі № 200/388/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць