11 липня 2023 року справа №200/2022/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (повне судове рішення складено 15 травня 2023 року) у справі № 200/2022/23 (суддя в І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,
10 травня 2023 року на офіційну електронну пошту Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Така ухвала мотивована тим, що позов від імені ОСОБА_2 підписаний особою, яка не має право його підписувати, оскільки повноваження адвоката, як представника в адміністративному судочинстві не підтверджені в порядку, установленому законом.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що звертаючись з позовною заявою до суду представником апелянта було сформовано електронний документ - ордер в системі електронного суду, у встановленої адміністратором формі, що свідчить про те, що представником апелянта було подано належний доказ на підтвердження своїх повноважень.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке
Так, відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд дійшов висновку, що наданий адвокатом текстовий файл не містить підпис адвоката та двовимірний штрих-код (QR-код). Окрім того, суд зауважив, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
З такими висновками не може погодитись суд апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, позовну заяву підписано адвокатом Статівою Оленою Володимирівною, яка на підтвердження повноважень до позовної заяви додала текстовий файл довільної форми про надання правничої (правової) допомоги, сформований в Єдиній судової інформаційно-телекомунікаційній системі
Частинами 7, 8, 9 статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до приписів частин 4-7 ст. 59 КАС України:
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Абзацом 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до підпункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з пунктом 26 Положення №1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункту 27 Положення №1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Згідно з пунктами 30-32 Положення №1845/0/15-21 користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
На підтвердження повноважень представником позивача - адвокатом Статівою Оленою Володимирівною, якою підписано позовну заяву, долучено електронний документ під назвою «Ордер на надання правничої (правової) допомоги» від 03 травня 2023 року, сформований у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд». Такий документ сформований на підставі ордеру серії ВІ № 1104316, який виданий 03 травня 2023 року на підставі договору про надання допомоги/доручення органу(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги» 155/23 від 28 квітня 2023 року у судах.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).
За змістом пунктів 2, 6, 7 Положення ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ). Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Пунктом 4 Рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року надано дозвіл адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.
Згідно з пунктом 5 Рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року, типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджені рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що Рада адвокатів України, затвердивши в новій редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, передбачила впровадження процедури електронного генерування ордерів на надання правничої (правової) допомоги адвокатом через особистий кабінет адвоката на офіційному веб-сайті НААУ.
Ордер, згенерований онлайн, містить усі необхідні реквізити звичайного ордеру, а також має двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. При генеруванні ордерів їм присвоюється серія кожного регіону.
Як було зазначено вище, «Ордер на надання правничої (правової) допомоги» від 03 травня 2023 року, сформований у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» було сформовано на підставі ордеру серії ВІ № 1104316, який згенерований через особистий кабінет адвоката.
Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано висновки Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 18 квітня 2023 року у справі № 160/13923/22, оскільки суд не врахував, що у всіх цих справах касаційні скарги було повернуто тому, що повноваження адвоката були підтверджені електронним ордером, що не містив підпису адвоката і був сформований в особистому кабінеті адвоката, а не в системі електронного суду.
Натомість у цій справі ордер сформовано у відповідному модулі в системі електронного суду, що прямо передбачено приписами частини 7 ст. 59 КАС України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, звертаючись з позовною заявою до суду представником було сформовано електронний документ - ордер в системі електронного суду, у встановленої адміністратором формі, що свідчить про те, що представником позивача було подано належний доказ на підтвердження своїх повноважень.
З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про підписання позову особою, яка не має права її підписувати, є хибним.
Відповідно, помилковим є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд зважає на правовий висновок висловлений Верховним Судом в ухвалах від 20.12.2019 у справі № 826/4788/17, від 12.05.2020 у справі № 817/589/17, відповідно до якого, у випадках направлення справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року - скасувати, а справу № 200/2022/23 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повне судове рішення - 11 липня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. В. Гайдар
А. А. Блохін