про залишення позовної заяви без руху
11 липня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/2439/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, що викладена в листі від 20.03.2023 № 6901-1553/6923, від видачі йому, ОСОБА_1 , довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 і на 01.01.2022 розрахованого у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262- XII, із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області підготувати довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 і на 01.01.2022 розрахованого у відповідності до вимог статей 43; 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на перше січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про дійсні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 і на 01.01.2022 за посадою, з якої він, був звільнений зі служби та вийшов на пенсію, або за прирівняною посадою.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається із позовної заяви, позивач заявив позовні вимоги щодо оскарження відмови відповідача, викладеної в листі щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 на 01.01.2022.
Згідно ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
“ 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року”.
Як видно з прохальної частини позову, позовні вимоги щодо оскарження відмови відповідача, викладеної в листі, щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 на 01.01.2022.
Проте, до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів позивач звернувся 24.04.2023.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставами позову є те, що зазначені довідки мають видаватись у зв'язку зі зміною грошового забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №704).
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, початок перебігу строку звернення до суду розглядається в розрізі порушення права позивача на перерахунок пенсії, а не на отримання довідки, як елементу в процесі реалізації порушеного права.
З урахуванням викладеного, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 20.03.2023 у відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідок і в даному випадку ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 12.04.2023 по справі №380/14933/22, яку, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до суду 24.04.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України при поданні позову позивачем не було подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску, що є недоліком позовної заяви.
Вказані обставини свідчать про те, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. 161 КАС України.
При цьому, при поданні позову позивачем не було подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску, що є недоліком позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, для усунення недоліків позовної заяви суд пропонує позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
У зв'язку з цим, враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:
- подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви позивача без руху.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліку, зазначеного в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліку у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький