10 липня 2023 року Справа № 480/88/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/88/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якому просить:
- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , виплати пенсії, призначеної з 30.09.2008 року, - протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.09.2022 року № 959260123574 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/8011/21 від 18.08.2022р.;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , нарахування та виплату пенсії, призначеної за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» на ім'я ОСОБА_2 з і/н НОМЕР_1 , з 01.12.2020 року та виплатити заборгованість по пенсії за період з 01.12.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.12.2020 року за рішенням управління ПФУ було припинено виплату пенсії, у зв'язку зі встановленням розбіжностей у документах, що містяться у матеріалах пенсійної справи позивача. Позивач просить суд врахувати, що з метою усунення розбіжностей у первинних документах, на підставі яких позивачу була призначена пенсія, він вчинив усі залежні від нього дії, внаслідок чого в судовому порядку були встановлені факти належності ОСОБА_1 відповідних правовстановлюючих документів з яких , що ПІБ одержувача пенсії є з'ясованим.
Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частинами 5, 6ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 05.01.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Однак, станом на дату розгляду даної справи, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну
Відповідно до ст. ст.159,162 КАС України подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву, є правом учасників справи, а у разі його ненадання без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про встановлення йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, з 30.09.2008 року позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України Сумської області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» (номер особового рахунку: НОМЕР_2 ). При цьому, пенсійну справу було відкрито на ОСОБА_2 з і/н НОМЕР_1 .
З 01.12.2020 року, за рішенням управління ПФУ, позивачу було припинено виплату пенсії, у зв'язку зі встановленням розбіжностей у документах, що містяться у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, рішення про припинення виплати пенсії йому не надсилалося та особисто не надавалося. Про причини невиплати він дізнався усно на особистому прийомі.
За вказаних обставин позивач був змушений звертатися до Лебединського районного суду Сумської області з заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Лебединським районним судом Сумської області було ухвалено рішення по справі №950/2070/20 від 18.12.2020 року, що набрало законної сили 18.01.2021 року (копія у справі), яким встановлено факт належності позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу, - трудової книжки, заповненої 10 січня 1976 року російською мовою, на ім'я ОСОБА_2 , 1955 року народження, та встановлено факт того, що особові рахунки за 1993 - 2013 р. р., оформлені на ім'я ОСОБА_2 , які зберігаються у Сумській обласній прокуратурі за адресою: вул. Герасима Кондратьева, 33, м. Суми, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 травня 2021 року Лебединським районним судом Сумської області було ухвалено рішення по справі №950/559/21, що набрало законної сили 22.06.2021 року (копія в справі) , яким встановлено факт належності мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючих документів, - довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 13.03.2020року №18-375вих20, від 15.03.2016 року № 36-зп-16, від 24.07.2012 року № 18- 48 з/п, виданих прокуратурою Сумської області на ім'я ОСОБА_2 , що працював на посаді старшого прокурора прокуратури району, з урахуванням особового рахунку.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У період з грудня 2020 року по грудень 2022 року позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про поновлення виплати, призначеної йому у 2008 році пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», в яких прохав поновити виплату пенсії з дати її зупинення, а також додавав до заяв усі передбачені законодавством документи, зокрема, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 07.05.1997 року, на ім'я ОСОБА_1 (оригінал та нотаріально завірену копію), картку платника податків, трудову книжку та інші підтверджуючі мій страховий стаж документи, довідки про заробітну плату, документи про освіту, військовий квиток, а також вищевказані рішення суду. Дане підтверджується, зокрема, заявою від 19.01.2022 року, розписками - повідомленнями від 19.01.2022 року та від 18.02.2022 року, пам'ятками пенсіонеру від 19.01.2022 року та від 18.02.2022 року .
Тобто, позивач вчинив усі можливі дії щодо поновлення виплати пенсії.
При цьому, відповідач відмовляв у поновленні виплати пенсії, мотивуючи відмову тим , що на обліку в головному управлінні ПФУ в Сумській області як одержувач пенсії позивач не перебуває.
18 серпня 2022 року Другим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову у справі № 480/8011/21, якою суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо встановлення паспортних даних одержувача пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у пенсійній справі № 9859260123574, та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
При цьому, колегія суддів врахувала подання позивачем, при зверненні до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18.12.2020 року по справі № 950/2070/20 та від 17.05.2021 року по справі №950/559/21, якими встановлено факти:
- належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу, - трудової книжки, заповненої 10 січня 1976 року російською мовою, на ім'я ОСОБА_2 , 1955 року народження, встановлено факт того, що особові рахунки за 1993 - 2013 р. р., оформлені на ім'я ОСОБА_2 , які зберігаються у Сумській обласній прокуратурі за адресою: вул. Герасима Кондратьева, 33, м. Суми, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_1 ;
- належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і/н НОМЕР_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , правовстановлюючих документів, - довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 13.03.2020 року № 18- 375вих20, від 15.03.2016 року № 36-зп-16, від 24.07.2012 року № 18-48 з/п, виданих прокуратурою Сумської області на ім'я ОСОБА_2 , що працював на посаді старшого прокурора прокуратури району, з урахуванням особового рахунку.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач підтвердив належність йому, ОСОБА_1 , документів, на підставі яких було призначено пенсію ОСОБА_2 .
Однак, у матеріалах пенсійної справи № 9859260123574, які надавалися відповідачем до суду, були відсутні копії паспорту та ідентифікаційного коду, виданих на ім'я ОСОБА_1 , відсутність яких, як вказує суд, унеможливлює поновлення відповідачем виплати пенсії.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок № 22-1).
Відповідно до розділів III, IV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, за висновками суду у справі №480/8011/21, витребування та перевірка будь-яких документів і довідок є не тільки правом пенсійного органу, а у випадку наявності у нього сумнівів - обов'язком. Тобто, перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Небажання пенсійного органу скористатися правом на перевірку відповідності дійсних даних щодо позивача не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Отже, суд у справі №480/8011/21 дійшов висновків про те, що відповідач як після прийняття розпорядження про зупинення виплати пенсії до з'ясування ПІБ одержувача пенсії, так і після отримання заяви позивача про поновлення виплати пенсії від 23.06.2021 року мав вчинити активні дії щодо встановлення дійсних прізвища, ім'я та по батькові отримувача пенсії з ідентифікаційним номером 2032518695, який отримував пенсію на підставі матеріалів пенсійної справи № 9859260123574 шляхом витребування оригіналів або нотаріально завірених паспорту та коду такої особи, а за необхідності й інших документів.
Проте, відповідач не надав доказів щодо вчинення будь-яких дій для приведення пенсійної справи отримувача пенсії у відповідність. Отже, відповідачем безпідставно не вчинено заходів щодо встановлення ім'я такого отримувача пенсії.
Так, суд дійшов до висновків, що враховуючи, що відповідач не здійснив жодних дій щодо встановлення правильних прізвища, ім'я та по батькові одержувача пенсії (пенсійна справа № 9859260123574), про необхідність виходу за межі позовних вимог та часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо встановлення паспортних даних одержувача пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у пенсійній справі № 9859260123574 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
Після отримання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року у справі № 480/8011/21 позивач звернувся до відповідача із заявою стосовно її виконання, у відповідь на яку отримав лист від 01.09.2022 року за № 1800- 0202-8/31194, яким позивачу повідомлено, що листами ТУ ПФУ в Сумській області від 25.02.2021 року №1800-0202-8/10868 та від 09.03.2022 року № 2266/Р-1800-22 ОСОБА_1 вже були надані роз'яснення про те, що на обліку в головному управлінні ПФУ в Сумській області як одержувач пенсії він не перебуває, а також про те, що на архівному обліку у головному управлінні знаходиться пенсійна справа отримувача пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 , аналогічним ідентифікаційному номеру позивача.
Крім того, зазначеним листом відповідач позивача повідомив, що з метою недопущення неправильного виконання рішення суду (постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року у справі № 480/8011/21), ГУ ПФУ в Сумській області звернулось до суду за роз'ясненнями у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, оскільки відповідач вважає, що без такого роз'яснення рішення суду важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За розглядом зазначеної заяви суд постановив ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 року у справі № 480/8011/21 (копія додається), якою у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від
18.08.2022 року по справі № 480/8011/21 відмовлено з тих підстав, що постанова суду апеляційної інстанції від 18.08.2022 року не містить положень, які неможливо чи важко виконати внаслідок їх неясності чи незрозумілості. Також, колегією суддів зазначено, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року є зрозумілою, обґрунтованою нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, у мотивувальній частині викладено усі обставини справи, зміст резолютивної частини також є зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує.
Тому, позивач вкотре звернувся до відповідача із заявою від 03.11.2022 року (копія у справі), у якій прохав повторно розглянути його заяву про поновлення і виплату пенсії, яка була подана до відповідача 23.06.2021 року, з урахуванням висновків, викладених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року по справі №480/8011/21. Поряд з цим, зазначеною заявою прохав долучити до матеріалів пенсійної справи нотаріально завірені копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 07.05.1997 року, на ім'я ОСОБА_1 , та картки платника податків.
Проте, у відповідь на свою заяву від 03.11.2022 року позивач отримав рішення від 16.09.2022 року № 959260123574 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/8011/21 від 18.08.2022 року із супровідним листом від 01.12.2022 року № 1800-0202-8/43919, яким у поновленні виплати пенсії позивачу вкотре відмовлено. Зазначене рішення винесене відповідачем до розгляду Другим апеляційним адміністративним судом заяви відповідача про роз'яснення резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року по справі № 480/8011/21 та до постановлення судом відповідної ухвали.
У своєму рішенні відповідач вказує, що за результатами верифікації, проведеної Міністерством фінансів України, надійшла інформація, що за даними Державної податкової служби України, реквізити реєстраційного номеру облікової картки платника податків та реквізит ПІБ реципієнта не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Для з'ясування обставин ОСОБА_2 було запрошено до управління із відповідними документами, а також направлений запит до управління Державної Міграційної служби в Сумській області. Однак, не зазначено, що запрошений до управління був саме позивач - ОСОБА_1 , з відповідними документами, що посвідчують особу, а не інший громадянин.
Також зазначено, що у грудні 2020 року до управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернувся ОСОБА_1 , тобто позивач, із паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 07.05.1997 року, на ім'я ОСОБА_1 , та карткою платника податків із номером НОМЕР_1 , по яким була призначена пенсія на ім'я ОСОБА_2 .
Також у рішенні від 16.09.2022 року відповідач вказує, що листом від 28.12.2020 року № 21090/8 від управління ДМС України в Сумській області надійшла інформація про те, що паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області, документований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на обліку в органах Пенсійного фонду України н е п е р е б у ває.
Тому, виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, зазначено, що позивач - ОСОБА_1 , не надавав жодних документів про зміну імені. Тому, відповідач не має можливості ідентифікувати особу за відсутності відповідних документів про зміну імені ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Встановлення юридичного факту належності документів особі не належить до повноважень органів Пенсійного фонду України.
Позивач не згоден з рішенням відповідача від 16.09.2022 року № 959260123574 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/8011/21 від 18.08.2022р., тому звернувся до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі.
Так, матеріали та докази які надані позивачем до матеріалів справи свідчать про те, що позивач ім'я не змінював. Дане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (актовий запис № 48 від 17.09.1955 року), виданого Жданівською сільською радою Хмельницького району Вінницької області, згідно якого ім'я позивача значиться як « ОСОБА_5 ».
Також дане підтверджується й іншими документами, копії яких надавалися відповідачу, зокрема дипломом серії НОМЕР_5 , виданим 24.04.1983 року Харківським юридичним інститутом ім. Ф. Е. Дзержинського на ім'я ОСОБА_1 (копія додається), військовим квитком серії НОМЕР_6 , виданим 12.11.1973 року Хмельницьким районним військовим комісаріатом Вінницької області на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі - Закон № 1058).
Конституційне право на соціальне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 1 Закону № 1058-ІУ встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІУ право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так, стаж роботи ОСОБА_1 , зокрема, в органах прокуратури Сумської області у періоди з жовтня 1993 року по січень 2013 року підтверджується записами моєї трудової книжки, заповненої 10.01.1976 року, факт належності якої позивачу - ОСОБА_1 , встановлено рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 18.12.2020 року по справі № 950/2070/20, що набрало законної сили 18.01.2021 року.
Також підтвердженням трудового стажу позивача є довідка про проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , 1955 р. н., видана Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області 26.05.2008 року №2/5-516 , за періоди проходження служби в органах ВС з вересня 1977 року по листопад 1983 року.
Крім того, посилання ГУ ПФУ в Сумській області на відсутність позивача - ОСОБА_1 , на обліку як одержувача пенсії, не відповідає дійсності та спростовується роздруківкою з ВЕБ-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, з якої також вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 07.05.1997 року, перебуває на обліку як пенсіонер. З даної роздруківки, зокрема, вбачається, що позивач маю загальний страховий стаж 39 р. 2 міс. 1 дн., остання дата, за яку сплачено страхові внески - 01.09.2021року. При цьому, із роздруківки з ВЕБ-порталу електронних послуг ПФУ слідує, що позивачу припинено виплату пенсії з 14.12.2021 року довічно.
Поряд з цим, із вказаних вище обставин слідує, що ПІБ одержувача пенсії є з'ясованим. Крім того, з метою усунення розбіжностей у первинних документах, на підставі яких позивачу була призначена пенсія, ОСОБА_1 вчинив усі залежні від нього дії, внаслідок чого в судовому порядку були встановлені факти належності йому зазначених вище правовстановлюючих документів.
Отже, вказані обставини підтверджують протиправність дій відповідача, які полягають у винесенні рішення про відмову у поновленні позивачу - ОСОБА_1 , виплати пенсії, призначеної з 30.09.2008 року за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», всупереч приписів ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати позивачу пенсії вчинені з порушенням норм законодавства, а тому є протиправними та такими, що порушують гарантоване Конституцією України право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІУ виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі № 805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.
Таким чином, з а н а я в н о с т і рішень Лебединського районного суду Сумської області від 18.12.2020 року по справі №950/2070/20 та від 17.05.2021 року по справі №950/559/21, якими встановлено факт належності позивачу правовстановлюючих документів, на підставі яких була призначена пенсія позивачу, у спірних правовідносинах у відповідача в і д с у т н і правові п і д с т а в и для припинення виплати пенсії ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), котрі визначені ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із частиною другою статті 49 Закону № 1058-ІУ поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Водночас, згідно з пунктом 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Мін'юсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (пункт 4.1 Порядку №22-1).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Відповідно до зазначених вище правових норм право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Стосовно строку, з якого має бути поновлено виплату пенсії, за висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 815/1226/18 зазначено, що пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас, пенсія стає "нарахованою" в момент призначення пенсії і залишається такою ("нарахованою") до її чергової зміни.
У свою чергу, спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-ІУ, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що при первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону № 1058-ІV.
При цьому, законодавцем було чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21 -1465а15.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та Інтересів особи І ЦІЛЯМИ, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а, у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18) та у постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним ріщшення.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , виплати пенсії, призначеної з 30.09.2008 року, - протиправними.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.09.2022 року № 959260123574 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/8011/21 від 18.08.2022р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії, призначеної за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» на ім'я ОСОБА_2 з РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.12.2020 року та виплатити заборгованість по пенсії за період з 01.12.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець