22 червня 2023 року Справа № 480/5032/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5032/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Одеській області у переведенні позивачку з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області перевести позивачку з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дати звернення з 26 квітня 2022 року.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі № 480/3909/19 ГУ ПФУ в Сумській області їй було призначено достроково пенсію за віком.
26.04.2023 вона звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою, в якій просила перевести її із пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , до заяви було подано відповідні документи.
Зазначає, що з моменту звернення до пенсійного фонду, з 26.04.2023, їй було призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 184150002788 від 06.03.2023 було відмовлено у задоволенні зави у зв'язку з тим, що позивачка у відповідності до норм чинного законодавства не вважається непрацездатною особою, а тому позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника ГУ ПФУ в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та підлягають залишенню без задоволення з огляду на те, що як вбачається з матеріалів справи, вік заявниці на момент звернення із заявою становив 52 роки.
Відповідно до ст. 52 Закону № 796 право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон № 1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, оскільки позивачка не досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, вона не може вважатися непрацездатною особою, о отже не має права на призначення пенсі у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 20.06.1992, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 з 06.01.1987 по 14.03.1987 був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою військової частини від 26.07.2019 № 368.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 2473 від 01.09.2014) встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У подальшому ОСОБА_1 надано статус дружини померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення № НОМЕР_3 від 10.04.2014).
Дані факти відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечуються.
Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про дострокове призначення пенсії за віком як дружина військовослужбовця, який помер (загинув) після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та яка не взяла повторний шлюб.
Листом від 17.07.2019 № 10719/03.4-19 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило ОСОБА_1 , що рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 99 від 17.07.2019 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" їй відмовлено у зв'язку з відсутністю у померлого ОСОБА_2 статусу військовослужбовця у період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 480/3909/19 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області у призначенні ОСОБА_1 достроково пенсії за віком. Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
На виконання рішення суду від 13.11.2019 ГУ ПФУ в Сумській області позивачці було призначено достроково пенсію за віком.
26.04.2023 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою, в якій просила перевести її із пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , до заяви було подано відповідні документи.
З моменту звернення до пенсійного фонду, з 26.04.2023, їй було призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 184150002788 від 06.03.2023 було відмовлено у задоволенні зави у зв'язку з тим, що позивачка у відповідності до норм чинного законодавства не вважається непрацездатною особою.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Згідно з пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-VI відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 1058-VI особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 Закону № 1058-VI визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону та перебував (перебувала) на утриманні померлого годувальника.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не дає визначення поняттю "пенсійний вік", та, виходячи з його положень, пенсійний вік можна визначити як вік людини, з настанням якого особа може, за загальним правилом, звернутися за призначенням пенсії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком (зі зниженням пенсійного віку відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі № 480/3909/19, тобто позивачці вже призначено одну із пенсій, передбачених частиною першою статті 9 Закону № 1058-VI, а саме - пенсію за віком.
Суд зазначає, що в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачка є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, тому має право на зазначений вид пенсії - у зв'язку із втратою годувальника, оскільки є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, для якого допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, адже розмір пенсії померлого годувальника в будь-якому разі переважає розмір пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом, позивачка є членом сім'ї померлого, що підтверджується наданими документами, і отримує одну із встановлених державою пенсій. На момент смерті чоловіка перебувала на його утриманні (довідка № 67 від 09.05.2023). Через стан здоров'я майже не працювала, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_4 .
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 06.03.2023 № 18415002788 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії на заміну рішення про перерахунок пенсії від 29.04.2022 № 18415002788 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дати звернення - з 26 квітня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал