11 липня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2951-б/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
03.07.2023 через систему “Електронний суд” до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі приблизно 558893,23 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Ухвалою від 05.07.2023 вказану заяву залишено без руху. Заявнику надано час на усунення недоліків.
10.07.2023 через систему “Електронний суд” надійшла заява про усунення недоліків від 10.07.2023.
Дослідивши заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 без розгляду з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Приписами пункту 4 статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Всупереч тому, що подана заява названа заявою про усунення недоліків, доказів усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником частково не надано, а по суті надано лише пояснення проти кожного аргументу суду, що слугувало підставою залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, та фактично зводиться до незгоди фізичної особи ОСОБА_1 з підставами залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не усунуто зазначені в ухвалі від 05.07.2023 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме не надано: доказів авансування на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 32271,00 грн; первинних документів (усіх договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо таких кредиторів: АТ “ПУМБ”, АТ “А-Банк”, АТ “Альфа Банк”, АТ КБ “Приватбанк”, АТ “Універсал Банк”, у зв'язку з чим зазначена заява з додатками підлягає поверненню без розгляду.
Статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заявником недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Господарського суду Чернівецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема.
Ухвалою від 15.09.2022 у справі № 926/3095-б/22 (суддя - Бутирський А.А.) повернуто заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку з не усуненням недоліків такої заяви.
Пізніше, 29.09.2022 ОСОБА_1 вдруге подав заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Ухвалою від 11.10.2022 у справі № 926/3640-б/22 (суддя - Бутирський А.А.) повернуто без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з не усуненням недоліків заяви. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 апеляційну скаргу повернуто скаржику.
27.12.2022 ОСОБА_1 втретє подав заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Ухвалою суду від 12.01.2023 у справі № 926/5304-б/22 (суддя - Ковальчук Т.І.) повернуто без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з не усуненням недоліків заяви.
29.03.2023 ОСОБА_1 вчетверте подав заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Ухвалою суду від 06.04.2023 у справі № 926/1361-б/23 (суддя - Бутирський А.А.) повернуто без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з не усуненням недоліків заяви.
В усіх випадках причинами повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність є не усунення одних і тих самих недоліків, а саме доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому, первинних доказів, які підтверджують наявність боргу перед кредиторами, розрахунок сум грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Таким чином, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є вже п'ятою по рахунку заявою, поданою ОСОБА_1 .
З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до господарського суду з заявами про відкриття провадження про неплатоспроможність, які містили ідентичні недоліки, що вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвали з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, поряд з цим, виявлені судом недоліки заявник не виправляв, а навпаки подавав заяви, які за своїм змістом фактично були незгодою ОСОБА_1 з підставами залишення заяв про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Тобто, подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із зазначенням тих самих обставин, які вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвали з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, може свідчити про неповагу до суду та зловживання заявником своїми правами.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України від 02.12.2010 № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10.01.2011 № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 5 статті 13 ГПК України, саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання тотожних скарг та заяв, які були вже повернуті судом, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.43 ГПК України).
За змістом ч.1 ст. 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є зокрема штраф.
Виходячи з вищенаведеного, суд попереджає ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом засобу реагування на таке зловживання.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 43, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 03.07.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
2. Попередити ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та наслідки такого зловживання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала складена і підписана 11.07.2023.
Суддя В.В.Дутка